Загін першої медичної допомоги

Загін першої медичної допомоги (ОПМ) - рухоме формування медичної служби громадянської оборони (див.), призначене для розгортання етапу медичної евакуації у вогнищі масового ураження з метою надання постраждалим першої лікарської допомоги і здійснення їх подальшої евакуації.
ОПМ створюється лікувально-профілактичними установами, навчальними та науково-дослідними інститутами медичного профілю. До складу ОПМ включаються лікарі, середній медичний і обслуговуючий персонал. ОПМ має своїм транспортом, господарською службою і має все майно, необхідне для розгортання перев'язувальних, операційної, стаціонару та інших функціональних підрозділів. В ядерний осередок ОПМ висувається розпорядженням відповідного начальника і розгортає свої функціональні підрозділи (рис.) у відповідному надійно збереженому приміщенні. Глибина проникнення ОПМ у вогнище залежить не тільки від наявності відповідного будівлі, але також і від ступеня радіаційного зараження місцевості, яке не повинно перевищувати небезпечного для вступників уражених і особового складу ОПМ рівня. Частіше всього це буде район зовнішньої межі вогнища.
У завдання ОПМ входить прийом уражених, їх реєстрація, а також медична сортування, надання першої лікарської допомоги, тимчасова госпіталізація нетранспортабельних і організація евакуації уражених в лікарняну базу (ББ), розташовану в заміській зоні. На начальника ОПМ покладається також завдання сприяти якнайшвидшому винесення і вивозу уражених з дільниці, що обслуговується даними ОПМ, а також забезпечення необхідним медичним майном медичних формувань (СД), які працюють у вогнищі.
Обсяг першої лікарської допомоги, що надається в загоні постраждалому населенню, визначається, по-перше, необхідністю проведення заходів, підготовляють уражених до евакуації в заміську зону з одночасним попередженням розвитку гнійних ускладнень у рані, по-друге, необхідністю надання хірургічної та терапевтичної допомоги за життєвими показаннями, коли за станом ураженого його негайна евакуація, про також відстрочка в наданні хірургічної або терапевтичної допомоги загрожують його життю.
До цієї групи відносяться уражені в стані шоку, асфіксії, з тяжкою анемією, з пошкодженням черепа при прогресуючому наростання внутрішньочерепного тиску, з відкритим пневмотораксом, з порушеннями цілості органів черевної порожнини та ін. Таким ураженим проводяться протишокові заходи (зігрівання, переливання крові або кровозамінників, застосування засобів, які заспокоюють нервову систему, а також нормалізують серцево-судинну систему тощо). Остаточна зупинка кровотечі, катетеризація і пункція сечового міхура при пошкодженні сечовивідних шляхів; відновлення порушень дихальної функції штучним диханням або дачею кисню; оперативне втручання за життєвими показаннями (трахеотомія, герметизація відкритого пневмотораксу, термінова ампутація кінцівок).
Щодо групи уражених, які підлягають подальшій евакуації, проводяться заходи, спрямовані головним чином на попередження важких ускладнень (шоку, крововтрати, розвитку ранових інфекцій тощо), а також на підтримку життєдіяльності організму в цілях забезпечення можливості подальшої евакуації. Ця категорія заходів є важливою, однак носить до певної міри паліативний характер. До неї відносяться зупинка кровотечі, переливання крові, транспортна іммобілізація, новокаїнові блокади, введення антидотів, спеціальних засобів при променевих ураженнях та ін Особливо слід відзначити застосування «ударних» доз антибіотиків з подальшим підтриманням їх високої концентрації, що дозволяє здійснювати відстрочену хірургічну обробку ран в профільованих установах БВ, розташованих часом в десятках і навіть сотнях кілометрів від ОПМ.
При розгортанні ОПМ суворо дотримується принцип пропускної системи, що забезпечує зручність роботи персоналу і найбільш раціональне його використання. Персонал ОПМ ділиться на бригади, кожна з яких працює по 16 годин на добу. Хірургічна бригада, що складається з хірурга, наркотизатора, операційної та двох перев'язочних сестер, санітарів, працює одночасно на 3-4 операційних столах. Зняття та накладання пов'язок, підготовка операційного поля, дача наркозу, переливання крові, іммобілізація здійснюються середнім медперсоналом; хірург ж, переходячи від столу до столу, проводить лише саме хірургічне втручання. Такий порядок роботи дозволяє різко підвищити пропускну здатність операційної та перев'язувальних.
При масових втрати надходження в ОПМ може досягти тисячі і більше уражених на добу. Впоратися з таким потоком можна тільки при здійсненні висококваліфікованої медичної сортування (див. Сортування медична). У приймально-сортувальних, через які проходить весь потік уражених, здійснюється всередині-пунктовая сортування, визначає черговість та місце надання допомоги ураженим. Для цього тут повинен працювати лікар високої кваліфікації. У відділення евакуації уражені надходять лише після того, як в приймально-сортувальних, перев'язувальних або стаціонарі вони пройшли эвакотранспортную медичну сортування, яка визначає черговість і спосіб евакуації, а також вид транспорту. В евакуаційних працюють середні медпрацівники, в завдання яких входить здійснення всіх видів догляду за евакуйованими та завантаження їх натранспорт в точній відповідності з рішенням лікаря, що проводив эвакотранспортную сортування. Кожна машина, що спрямовується в ББ, забезпечується спеціальним эвакопаспортом, що відображає характер ураження евакуйованих.
При виникненні осередку хімічного ураження перебуває ОПМ розгортається з навітряної сторони, за межами вогнища. Обсяг допомоги і характер лікувальних заходів визначаються видом застосованого ОВ (див. Хімічна зброя).
При виникненні вогнищ особливо небезпечних інфекцій ОПМ може бути використаний в якості резервного ліжкового фонду для госпіталізації інфекційних хворих (див. епідемічний Осередок).
Схема розгортання загону першої медичної допомоги