Організація кардіологічної служби

Сторінки: 1 2 3

Багато читачів цікавляться питаннями організації кардіологічної служби в нашій країні.
Служба серця
Організація кардіологічної служби розширила можливості органів охорони здоров'я у профілактиці та лікуванні серцево-судинних захворювань серед різних верств населення завдяки проведенню заходів щодо попередження захворювання та рецидивів, по якнайшвидшому відновленню працездатності і продовженню життя хворих, а також уніфікації діагностичних методів і апаратури.
Кардіологічна служба в СРСР представлена кількома рівнями установ, кожен з яких вирішує свої завдання.
Перший рівень - відомий кардіологів всього світу Всесоюзний кардіологічний науковий центр Академії медичних наук СРСР (ВКНЦ АМН СРСР) з філією в Томську і 11 республіканськими науково-дослідними інститутами кардіології з двома філіалами: в Саратові (філія НДІ кардіології РРФСР) і в Харкові (філія НДІ кардіології УРСР). Вони координують роботу кардіологічних установ у своїх регіонах, здійснюють методичне та консультативне керівництво науковими дослідженнями щодо функціонування серцево-судинної системи, з патогенезу основних захворювань органів кровообігу, вдосконалення методів діагностики, лікування і профілактики. В цих закладах проводиться розробка нової апаратури і медикаментів.
Другий рівень служби представлений обласними (крайовими) кардіологічними диспансерами. Вони включають стаціонарні і поліклінічні відділення та є центрами консультативно-діагностичної та методичної роботи в областях.
Оснащення сучасною апаратурою, наявність кваліфікованих фахівців-кардіологів дозволяє вирішувати диспансерах складні діагностичні задачі. Диспансери керують роботою лікарів-кардіологів, визначають основні заходи по боротьбі з серцево-судинними захворюваннями.
Третій рівень кардіологічної служби складають кардіологічні відділення у великих міських і центральних районних лікарнях, а також кардіологічні кабінети в районних поліклініках та медико-санітарних частинах. Ці підрозділи проводять на мостах лікувально - діагностичні та профілактичні заходи в повному обсязі.
В кардіологічних відділеннях з блоками інтенсивного спостереження здійснюється стаціонарне лікування основної маси хворих інфарктом міокарда, загострення ішемічної хвороби серця, з прогресуючим перебігом артеріальної гіпертонії, складними аритміями і серцевою недостатністю.
Кардіологічні відділення поліклінік та медико-санітарних частин вирішують одну з найважливіших завдань - організацію масових обстежень населення з метою виявлення ранніх форм захворювань серцево-судинної системи, здійснення профілактичних заходів серед осіб з факторами ризику та лікування виявлених хворих.
Для надання невідкладної допомоги серцево-судинним хворим організовані спеціалізовані кардіологічні бригади, які Мають у машинах швидкої допомоги все необхідне обладнання, у тому числі і для проведення реанімаційних заходів. Організація таких бригад дозволила налагодити транспортування в стаціонари хворих на інфаркт міокарда, які знаходяться у важкому стані, і багатьом з них врятувати життя на догоспітальному етапі.
У відповідності з рішеннями партії і уряду для доліковування хворих, які перенесли інфаркт міокарда, в санаторіях організовані спеціалізовані кардіологічні відділення реабілітації, де відновлюється працездатність таких хворих. Для цих цілей у розпорядження медичних закладів з 1981 р. щорічно виділяється 50 тис. безкоштовних путівок з виплатою хворому допомоги за лікарняним листком. Організація таких спеціалізованих кардіологічних відділень в санаторіях дозволяє в комплексі з іншими реабілітаційними заходами повертати до праці 80% хворих, що перенесли інфаркт міокарда.
Підготовка лікарів-кардіологів здійснюється в багатьох навчальних і наукових інститутах, в аспірантурі, клінічній ординатурі, на робочих місцях. У ряді інститутів удосконалення лікарів організовано кафедри кардіології, базуються на інститутах кардіології або працюють у близькому контакті з ними.
ВКНЦ АМН СРСР був створений в 1975 р. як науковий методичний центр по боротьбі з серцево-судинними захворюваннями. Він покликаний забезпечувати розвиток фундаментальних досліджень на базі розробки проблем молекулярної біології для виявлення причин і механізмів виникнення і розвитку основних захворювань органів кровообігу.