Про пожвавлення органів, узятих від трупа

Ще в 1903 році наш співвітчизник, учений А. А. Кулябко, пропускаючи живильний розчин, близький за своїм складом до крові через судини, що живлять серце, вперше в світі здійснив пожвавлення людського серця. Це серце було вирізано з трупа дитини через 20 годин після його смерті. Останнім часом радянському вченому С. В. Андрєєву вдалося оживити людське серце навіть через чотири доби після смерті. Звичайно, пожвавлення серця через такий тривалий термін вдається лише у випадках, коли труп або серце, вирізане з нього, що зберігаються на холоді, що перешкоджає процесу розкладання тканин чи настання незворотної смерті.
Ф. А. Андрєєв, С. С. Брюхоненко, Н. Д. Янковський, В. А. Неговський та інші довели, що після короткочасної смерті молено оживити не тільки серце, але і весь організм. Ці вчені встановили, що всі органи людського тіла, за винятком головного мозку, можна оживити через тривалий строк, який обчислюється годинами і цілодобово. Головний мозок і особливо вищий його відділ-кору головного мозку, можна оживити, за даними В. О. Неговського, тільки в перші 5-6 хвилин, а за даними С. с. Брюхоненко і Н. Д. Янковського - тільки в перші 15 - 50 хвилин після настання смерті. У всякому разі, нікому ще не вдавалося досягти ні в експерименті на тварин, ні у людини повного пожвавлення головного мозку через годину після смерті. У той же час пожвавлення всіх інших органів людського тіла вдавалося в ряді випадків навіть через годину після смерті.
Тому в даний час робляться спроби оживляти померлої людини тільки в перші хвилини після смерті, поки не сталося необоротних пошкоджень кори головного мозку. Якщо людину починають оживляти через 10 хвилин після смерті, то в таких випадках відновити функції кори головного мозку вже неможливо і в кращому випадку можна отримати лише «жваве тіло», тобто організм, у якого вдалося оживити після смерті всі органи, за винятком вищих відділів головного мозку.
В якості прикладу пошлюся на випадок з клінічної практики, описаний трьома іноземними вченими. Вони оперували жінку 32 років.
В кінці операції сталася зупинка серця, яка тривала не менше 10-11 хвилин. Потім діяльність серця вдалося відновити, організм був повернутий до життя, проте в корі головного мозку вже відбулися незворотні зміни. Обличчя жінки після пожвавлення залишалося нерухомим, маскоподібним, слух і зір відсутні, вона не реагувала на навколишнє. Не було ніяких ознак відновлення свідомості; відсутні і довільні рухи кінцівками. Запис біострумів мозку, зроблена на 23-й день після відновлення серцевої діяльності, показала, що діяльність кори головного мозку відсутній. На 26-й день після пожвавлення хвора, не приходячи до тями, померла від запалення легенів і нирок. Якщо б вдалося попередити запалення, то цей жвавий організм навіть без відновлення функції головного мозку міг би жити набагато довше.
В описаному випадку спостерігалося пожвавлення окремих ділянок головного мозку; про це свідчить відновлення дихальних рухів грудної клітки. При більш тривалому терміні смерті дихання не відновлюється, але його можна підтримувати штучно, шляхом ритмічного роздування легенів за допомогою спеціальних апаратів, конструйованих і виготовлених в даний час в Радянському Союзі та в інших країнах. Піонером у справі створення механічного серця і легенів є наш вітчизняний вчений С. с. Брюхоненко, який створив цей чудовий апарат ще в 20-х роках нашого століття і оживлявший з його допомогою як окремі органи, так і цілісний організм.
У 1938 році, будучи ще студентом, я теж сконструював і власноруч виготовив дуже простий портативний прилад - «механічне серце». Цей апарат ми ставили на місце видаленого серця собаки, підтримуючи таким чином життя тварини до двох з половиною годин.
Подальші експериментальні дослідження та новітні досягнення науки і техніки (створення досконалих апаратів, що заміщують функцію серця і легенів, нирок та інших органів) дозволяють думати, що тепер можна створити таке «механічне серце», з яким людина буде жити не годинник (як під час операції на серці), а тижні і навіть місяці.
У тих випадках, коли після оживлення організму вже немає надії на відновлення роботи головного мозку, в майбутньому можна було б підтримувати життя такого «жвавого тіла» для пересадки його органів або з метою пожвавлення іншої людини шляхом створення перехресного кровообігу.
В даний час нами розробляється новий спосіб пластичної операції на коронарних судинах, який повинен знайти застосування при склеротичних змінах серцевих судин. Ця операція, поки що проводиться на тваринах (собаках), полягає в тому, що артерію, йде поруч з серцем, вшивають в уражену коронарний посудину нижче місця його звуження. Щоб убезпечити цю складну операцію і зробити її придатною для людей з хворим серцем, ймовірно, можна буде в майбутньому на час операції підключати жваві серце і легені. Якщо при цьому не виникне негативної реакції, то в разі крайньої необхідності вони можуть бути пересаджені в грудну клітку.
Можна припускати, що будуть знайдені й інші шляхи заміни органів людини. У зв'язку з цим представляють, наприклад, інтерес експерименти А. Р. Лапчинського, якому вдавалося вирощувати у дорослих собак зуб з пересадженого їм зародкового зачатка, взятого від щеняти.
Ми коротко виклали ряд отриманих нами наукових фактів і висловили деякі випливають з них припущення. На закінчення я хочу процитувати слова одного з гігантів людської думки І. П. Павлова, який писав: «Природничі науки - найкраща прикладна логіка, де правильність розумових процесів санкціонується отриманням таких результатів, які дають можливість передбачати явища безсумнівним, безпомилковим чином».