Гігієнічно обґрунтований режим дня передбачає раціональне чергування різних видів діяльності і відпочинку дітей та підлітків протягом доби з урахуванням вікових особливостей.
Виходячи з функціональних особливостей, властивих дитячому віку, основні принципи побудови режиму дня зводяться до наступного:
- передбачається час на різні види діяльності (навчально-трудову, прийом їжі, сон, відпочинок);
- для кожного виду діяльності встановлена певна тривалість;
- передбачено певний час кожного режимного моменту протягом дня;
- передбачено правильне чергування режимних моментів.
Регулярність і чергування окремих режимних моментів є основою для попередження стомлення.
У силу вікових особливостей вищої нервової діяльності для учнів молодших, середніх і старших класів встановлено різний режим шкільних занять, різна тривалість уроку, навчального дня, навчального року.
Тривалість уроку в усіх класах встановлена 45 хв. В даний час багатьма дослідженнями доведено, що для дітей 7-річного віку уроки тривалістю 45 хв утомливі. Для них рекомендується тривалість уроку 35 хв. Однак це можливо тільки при наявності ізольованих навчальних і рекреаційних приміщень для учнів перших класів.
Велике значення має правильний розподіл матеріалу на уроці, особливо для дітей молодших класів. Перші 5-10 хв уроку йдуть на включення учнів у розумову роботу, а потім настає період максимальної працездатності. До кінця уроку увагу учнів слабшає, і цей час доцільно використовувати для повторення пройденого матеріалу.
Перерви між уроками - зміни сприяють відпочинку кори головного мозку. Тривалість зміни від 10 до 30 хв. В гарну погоду зміни слід проводити на свіжому повітрі.
За діючим навчальним планом в 1-3-му класах передбачено по 4 уроки в день, в 4-му класі - по 4-5 уроків, у 5-8-му - по 5-6 уроків, у 9-10-му класах - по 6 уроків на день.
Працездатність учнів змінюється протягом тижня. Низька працездатність відзначається в суботу і понеділок. Зниження працездатності у суботу пояснюється втомою учнів до кінця тижня, а в понеділок - поступової врабатываемостью організму після недільного відпочинку. Враховуючи це, в суботу і понеділок необхідно передбачати меншу кількість навчальних годин і більше легкі уроки, не потребують особливого розумового напруги.
При роботі на пришкільних сільськогосподарських ділянках треба стежити за періодичною зміною поз. Для попередження надмірного стомлення необхідно, щоб розміри і вага сільськогосподарського інвентарю відповідали пропорціям тіла дітей та їх віковим можливостям.
У період практики у колгоспах, радгоспах школярі повинні залучатися до посильної роботи, що сприяє оздоровленню. Повинно бути передбачено чергування важкої і легкої роботи. Не можна допускати школярів до роботи на сільськогосподарських машинах, роботі із застосуванням отрутохімікатів, до догляду за хворими тваринами і птахами. Тривалість роботи під час практики слід рекомендувати для учнів 5-го класу 2 години, 6-7-го класів - 3 години, 8-го класу-4 години в найменш жаркий час дня. Через кожні 45-50 хв слід влаштовувати 10-хвилинну перерву.
Навчальні домашні заняття школяра також повинні регламентуватися.
Дослідженнями вітчизняних гігієністів встановлена наступна тривалість домашніх занять; для учнів перших класів не більше 30 хв - 1 год, 2-х класів - 1-1,5 год., 3-4-х класів - 1,5-2 год, 5-7 класів - 2 год, 8-10-х класів - 3 ч.
Приготування уроків удома слід починати після обіду і відпочинку на свіжому повітрі, а не відразу після повернення зі школи. Учням, які займаються у другу зміну, доцільно готувати уроки після ранкового сніданку.
Якість виконання домашніх завдань школярів залежить не тільки від тривалості занять, але і від того, як вони організовані. Бажано, щоб для приготування уроків у школяра був окремий стіл і стілець, відповідні його зростання. У куточку школяра повинен бути також шафка або поличка для книжок і зошитів. Місце занять повинно бути добре освітлено. Під час приготування уроків необхідно забезпечити тишу і не відволікати школяра. Через кожні 30-35
хв занять молодшим школярам, і кожні 45-50 хв старшим слід робити 10-15-хвилинну перерву, використовуючи його для провітрювання кімнати і фізичних вправ.
Дотримання режиму особливо важливо в період іспитів і підготовки до них, коли від учнів вимагається зібраність, напруження волі. Працездатність організму школярів після навчального року знижена, і тому порушення в режимі дня викликають ще більше її падіння, що зменшує ефективність підготовки.
В період екзаменаційної сесії розпорядок повинен бути дещо змінений у порівнянні зі звичайними днями у навчальному році, але принципи складання режиму дня ті ж, що і в навчальні дні. Поряд із заняттями слід/ет регулярно відпочивати на свіжому повітрі та дотримуватися режиму харчування. Загальна тривалість підготовки до іспитів не повинна перевищувати щоденну тривалість шкільної та домашньої навантаження учнів протягом року.
Час для прогулянок, відпочинку, сну, харчування не повинно змінюватися. Як і в звичайні дні, через кожні 40-50 хв занять потрібно робити перерву на 10-15 хв.
Між кожним іспитом має бути перерва на 3-4 дні. Іспити треба проводити в добре освітлених приміщеннях, з нормальним повітряним і тепловим режимом.
В останні роки отримали розвиток школи-інтернати, в яких вихованці перебувають всю тиждень, а на неділю, святкові дні та на канікули йдуть додому.
День у школі-інтернаті починається з фіззарядки, потім слід прибирання ліжка, туалет, сніданок, прогулянка і навчальні заняття. Після навчальних занять вихованці обідають, гуляють і готують домашні завдання. Після цього проводяться гурткові заняття. Щоб уникнути перевантаження кожному вихованцю дозволяється займатися не більш ніж у двох гуртках. У вільний час учні читають художню літературу, малюють і т. д.
Навчальні заняття організовуються так само, як і в загальноосвітній школі.
Учні в школі-інтернаті отримують 4-разове харчування. Для кожної вікової групи встановлені нормативи нічного сну. Для учнів 1-2-х класів з передбачається денний сон (1-1,5 год).
Вихованці, які залишаються в школі-інтернаті у вихідні та канікулярні дні, дотримуються основні елементи режиму дня, але більше часу проводять на повітрі (спорт, ігри, відвідування музеїв, кіно тощо). У період літніх канікул збільшується час для проведення оздоровчих заходів.
