В основі первинної фармакологічної реакції, яка визначає фармакодинаміку лікарського препарату
організмі, лежить взаємодія хімічної речовини з відповідними рецепторами клітини.
Виходячи з цієї закономірності, W. J. Jusko (1972) вперше проаналізував молекулярну взаємодію цілого ряду лікарських засобів, що надають шкідливу дію на плід, з рецепторами клітин. Було встановлено, що пошкодження клітин ембріона і плода відбувається пропорційно збільшенню кількості рецепторів, що взаємодіють з препаратом, і залежить від його дози, тривалості застосування, особливостей фармакокінетики у системі мати - плацента - плід, а також періоду онтогенезу.
У той же час первинна фармакокінетичний реакція, яка відбувається у плода, має свої особливості. Характер впливу на плід лікарського засобу залежить від часу появи і функціональної зрілості специфічних рецепторів, взаємодія з якими і обумовлює характерну для даного препарату відповідну реакцію плода.
У першу чергу це відноситься до лікарських речовин медіаторного типу дії, вплив яких на клітину здійснюється через холіно-, адрено - і серотонинорецепторы. Експериментально встановлено, що на ранніх етапах ембріогенезу ці лікарські речовини можуть спричиняти неспецифічне дію на процеси клітинного ділення [Бузников Р. А., 1967; Леонов Б. В., 1979]. По мірі формування у плода відповідних рецепторних структур реакції його організму на введення даних препаратів дедалі більше наближатиметься до таких в постнатальному онтогенезі. Прикладом можуть служити дані Е. К. Vapaavouri, С. A. Shinebourke, R. L. Williams та співавт. (1973), згідно з яким атропинизация вагітних самок овець викликала почастішання серцебиття у плодів віком 35 тижнів в середньому на 9,7 уд/хв, а в більш пізні терміни антенатального розвитку - на 24 уд/хв.
За даними P. Schifferli, R. Caldeyro-Barcia (1973), вплив атропіну сульфату на плід людини залежить від вихідного рівня парасимпатичного тонусу плода, який значно нижче на 15-му тижні вагітності, ніж наприкінці її.
Взаємодія інсуліну з плазматичними мембранами клітин плоду людини також змінюється в залежності від стадії ембріогенезу. Це зумовлено кількістю і зрілістю специфічних гормонсвязывающих рецепторів на різних стадіях ембріо - і фетогенезу. Так, кількість рецепторів у перерахунку на 1 мкг мембранного білка збільшується з 2,5х109 у 15-18-тижневих плодів до 4,7х109 у 19-25-тижневих. Хоча в подальшому кількість рецепторів на мембранах гепатоцитів не змінюється, відбувається різке підвищення їх спорідненості до інсуліну [Neufeld N. D., Scott М„ Kaplan S. A., 1980].
Результат взаємодії лікарського препарату з рецепторами клітин плоду може виявлятися або специфічним фармакодинамічним ефектом, притаманним даного препарату, або токсичною дією. У першому випадку переважно спостерігається оборотне взаємодія з рецепторами, у другому - необоротне.
Фармакодинамічний ефект дії лікарських препаратів використовується на практиці. Так, наприклад, для лікування тахіаритмій у плода вагітним призначають серцеві глікозиди, зокрема дигітоксин [Moulin М. А. et al., 1983].
Шкідливу дію лікарських препаратів на плід може проявлятися по-різному. Зокрема, розрізняють такі види пошкодження плода: 1) тератогенний ефект (від грец. teras, teratos - урод, каліцтво), виникає за умови, якщо лікарська речовина індукує аномалії розвитку плода. На думку D. P. Hays (1981), до тератогенів належать лікарські засоби, що викликають у плода анатомічні вади розвитку, так і препарати, дія яких на плід призводить до віддалених наслідків у вигляді порушень поведінкових реакцій, метаболічних процесів та загального розвитку дитини. За визначенням ВООЗ, тератогенами є лікарські речовини, що викликають в антенатальному періоді розвитку порушення структурного (морфозы), функціонального (поведінкового) і біохімічного (зміни метаболізму) характеру; 2) эмбриолетальный ефект, що виникає, коли лікарська речовина викликає до або (і) постимплантационную загибель зародка; 3) ембріо - і фетотоксический ефекти, які проявляються в тих випадках, якщо лікарський речовина викликає морфофункціональні порушення окремих клітинних систем ембріона або плода.
Сторінки: 1 2
