Особливості специфічної діагностики різних видів алергії

З метою вивчення інформативності різних алергологічних тестів і розробки оптимальних схем діагностики для різних видів алергії ми використовували при обстеженні кожного хворого 5 основних груп алергенів - побутові, епідермальні, пилкові, харчові, бактеріальні, а при вказівці на непереносимість медикаментів - відповідні лікарські речовини. При цьому проводилося етапне обстеження з паралельним використанням від 3 до 9 діагностичних тестів з кожним підозрюваним алергеном. Перший етап включав збір алергологічного анамнезу і шкірне тестування (КСП) з 5 групами алергенів. При позитивному результаті одного або обох тестів для уточнення ролі алергену в захворюваннях проводився другий етап, що включає, по-перше, проведення з ним провокаційної проби, по-друге, чи РПК, та/або будь-яких лабораторний тест з урахуванням патогенетичних особливостей захворювання: РДТК, РЛЛ, ППН, РТМЛ. У частини хворих провокаційні проби проводилися під контролем додаткових діагностичних тестів - лейкопенического і тромбоцитопенического, пневмотахометрії та спірографії. При оцінці результатів кожен тест сопоставлялся з анамнезом, провокаційною пробою і комплексом інших. Це дозволило, по-перше, підвищити виявлення причинно-значущих алергенів, по-друге, визначити найбільш інформативні алерготести при кожному вигляді алергії і на підставі цього розробити оптимальні схеми їх етапної діагностики.