Деформуючий остеоартроз та міжхребцевий остеохондроз. Первинна та вторинна профілактика

Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13

Клінічні спостереження показують, що у людей, що займаються фізичною працею, внаслідок перенапруження нервово-м'язової системи, сумково-зв'язкового апарату знижується адаптаційно-трофічна функція симпатичної нервової системи. В результаті зміни під впливом зазначених впливів тонусу і реактивності цієї системи вона втрачає здатність забезпечувати трофічну функцію організму. Підтвердженням цього факту є поступовий розвиток клінічних ознак дистрофії (витончення шкіри і гіпотрофія м'язів в області суглобів і кінцівок, ламкість нігтів і випадіння волосся, порушення потовиділення і зниження шкірної температури, поява термоасимметрии), а також результати біохімічних та морфолог, досліджень.
У осіб, що займаються інтелектуальною працею, в силу психоемоційних впливів і особливо гіпокінезії, яка поширюється на всі функціональні системи організму (зниження активності серцевої діяльності, перистальтики шлунку і кишечника, рухової та евакуаторної функцій головних травних залоз), а також ослаблення скелетних м'язів і суглобів знижується клітинний метаболізм, розвивається жирова дегенерація, в першу чергу синовіальних оболонок, печінки, жирових депо (великий і малий сальник, внутрішні органи), при цьому настає загальне ожиріння. Зниження пропульсивної сили серця в результаті ослаблення скорочувальної здатності міокарда призводить до венозного застою в кінцівках, особливо в судинній мережі суглобів, що негативно позначається на клітинному метаболізмі, і в першу чергу на евакуації метаболітів і накопичення кислих іонів у тканинах.
Зайва маса тіла (30-40 кг) при такому ожирінні призводить до збільшення навантаження на суглоби, ослаблення тонусу сумочно-зв'язкового апарату і до розвитку нестабільності в окремих суглобах. Виникнення в результаті цих змін микротравматизации суглобів негативно відбивається на біомеханіки опорно-рухового апарату. Ці додаткові моменти та порушення адаптаційно-трофічної функції нервової системи набувають важливого значення у розвитку деформуючого остеоартрозу та міжхребцевого остеохондрозу.
На початку розвитку цих захворювань, поряд про згаданими загальними показниками порушення функції симпатичної нервової системи, з'являються місцеві ознаки порушень: болі в суглобах і м'язах, швидка стомлюваність кінцівок, нестійкість, хрускіт у суглобах, незначне порушення їх функцій, зменшення витривалості суглобів до навантаження і зниження загальної працездатності.
Результати рентгенологічних досліджень суглобів свідчать про відсутність у цих хворих будь-яких змін із боку хрящової і кісткової тканини, і тому діагноз зазначених захворювань не ставиться. Однак ряд біохімічних показників у сироватці крові та сечі, характерних для порушення клітинних структур синовіальної оболонки і хряща, сигналізують про розвиток дистрофії у цих тканинах, корелює, звичайно, з тими клінічними змінами, мова про які йшла вище.
Які ж ці показники і яке їх значення в розвитку дистрофічного процесу в різних тканинах суглобів?
Дослідження, проведені в нашій клініці, показали, що на ранньому етапі розвитку деформуючого остеоартрозу або міжхребцевого остеохондрозу, коли відсутні рентгенологічні зміни, особливо у великих суглобах, вже є підстава вважати, що хвороба почалася, причому значно раніше, ніж з'явилися незначні клінічні симптоми, які згадані вище. Зниження адаптаційно-трофічної функції симпатичної нервової системи характеризується, крім вказаних клінічних ознак, тим, що зменшується кількість катехоламінів (адреналін, норадреналін і дофамін) в сироватці крові та в добовій сечі.