Paracusis Willisii

Paracusis Willisii (від грец. parakousis - дефект слуху) - феномен поліпшення слуху у хворих, що страждають різкої приглухуватістю, в періоди, коли вони знаходяться в умовах зовнішнього шуму і струси (вуличний шум, шум машин на виробництві, їзда по нерівній бруківці, у вагонах потяга тощо). Цей феномен отримав назву по імені вперше його описав у 17 столітті англійського лікаря й анатома Вілізія. Вважають, що поліпшення чутності при зовнішньому шумі відбувається внаслідок струсу, що викликає поліпшення рухливості слухових кісточок. При цьому створюються кращі умови для подальшого проведення та сприйняття звуку. Спеціально проведені експериментальні дослідження слуху у різних хворих в тихій обстановці і в умовах шуму і вібрації показали, що феномен Paracusis Willisii є специфічним для отосклерозу (див.) і може бути використаний для диференціальної діагностики.