Комплексне патогенетичне функціональне лікування і лікувальна фізична культура

Комплексним лікуванням називається одночасне використання різних індивідуально підібраних засобів і методів лікування, що забезпечують загальне та місцеве вплив на організм у відповідності з діагнозом і функціональним станом хворого. Комплексне лікування включає: укладання хворого лікувальний режим, раціональне харчування, медикаментозне лікування, фізіо - та бальнеотерапію, лікувальну фізичну культуру, а також психотерапію, механотерапію, лікувальний масаж і трудотерапію, спеціальні методи лікування (хірургічні, рентгенотерапевтіческімі та ін).
Всі види лікування залежать від діагнозу, загального стану хворого і призначаються лікарем у відповідності з особливостями захворювання. Раціональне харчування забезпечує хворим повноцінну калорійну, багату вітамінами їжу.
Медикаментозне лікування являє собою використання лікарських речовин для впливу на організм в цілому або переважно на його окремі системи і органи.
У фізіотерапевтичному лікуванні використовуються як природні фактори природи (сонячні промені, повітря, вода, грязі), так і штучні засоби (електричний струм, променева енергія, джерела світла, ультразвук, теплові процедури).
В бальнеотерапії застосовують мінеральні води (всередину або у вигляді ванн).
Механотерапія заснована на строго організованих і дозованих рухах, виконуваних з допомогою спеціально сконструйованих апаратів.
Лікування трудовими процесами (трудотерапія) є активним методом відновлення загального стану організму і функцій ураженого органу або системи.
Психотерапія полягає у впливі на психіку хворого навколишнього середовища, режиму лікувального закладу, позитивних емоцій, доброзичливого ставлення медичного персоналу, навіювання і бесід, що сприяють появі впевненості в одужанні.
Лікувальна фізична культура сполучається з усіма перерахованими елементами комплексного лікування у відділеннях терапії, травматології, неврології, хірургії і т. д. В більшості випадків заняття лікувальною гімнастикою поєднуються з лікувальним масажем, який можна розглядати як пасивну гімнастику шкіри, периферичних нервів, судин і м'язів. Масаж може надавати загальний вплив на організм і місцеве - на масажовану область. Він сприяє зміцненню м'язів, сухожиль, суглобів, поліпшення крово - і лімфообігу, нормалізації діяльності нервової системи, обміну речовин, дихання і виділення.
Характеристика типових лікувальних режимів. Під лікувальними режимами розуміють сукупність заходів, що створюють найбільш сприятливі умови для лікування хворих і підвищують стійкість організму до несприятливих факторів. Зміст лікувального режиму визначається розпорядком дня і обсягом рухової активності хворого, тобто руховим режимом.
В лікувально-профілактичних закладах (лікарні, клініці, госпіталі, відділенні реабілітації або диспансері) призначаються такі види рухового режиму: строгий постільний, полегшений постільний, напівпостільний, вільний.
Строгий постільний режим призначається для забезпечення хворому повного спокою; йому не дозволяється самостійно повертатися і виконувати рухи у великих суглобах; харчування і туалет здійснюються з допомогою обслуговуючого персоналу.
При постільному полегшеному режимі дозволяється повертатися і сідати в ліжку, виконувати рухи кінцівками, самостійно приймати їжу; туалет здійснюється з допомогою медичного персоналу.
Напівпостільний режим передбачає, що хворий половину денного часу проводить у положенні лежачи, а половину-в положенні сидячи, ходить по палаті, на процедури і в туалет.
При вільному режимі хворий майже всі денний час проводить сидячи, стоячи, у ходьбі.
У санаторіях, будинках відпочинку та профілакторіях призначаються наступні рухові режими: щадний, щадно-тренує (тонізуючий), тренувальний.
При щадному режимі застосування фізичних вправ відповідає вільному режиму в стаціонарі. Дозволяються ходьба в межах санаторію, прогулянки. Проте половину часу хворий повинен проводити в положенні сидячи.
Щадно-тренує (тонізуючий) режим передбачає можливість участі в екскурсіях, масових розвагах, іграх, танцях, прогулянках по околицях санаторію.
Тренувальний режим - більш розширений: дозволяються тривалі прогулянки (ближній туризм) та участь у всіх заходах, що проводяться в названих лікувальних установах.
Фізичні вправи виконуються у вихідних положеннях, показаних для даного хворого в кожному конкретному режимі.