На підставі результатів багаторічних спостережень нами встановлено, що приблизно у однієї з 8-10 хворих з ДКМК вони виникають внаслідок первинного ураження або порушення функції центральних ланок репродуктивної системи. У формуванні цієї патології важливе значення має преморбидный фон, зокрема ДМК в дітородному віці.
Особливості перебігу клімактеричного періоду у жінок, які страждали в дітородному віці ДМК, ще недостатньо вивчені.
І. Н. Гоготадзе (1985) вивчала стан неспецифічних систем мозку - лімбіко-ретикулярного комплексу (ЛРК) - і їх роль у перебігу клімактеричного періоду та формування клімактеричного синдрому. Це дослідження було проведено у зв'язку з тим, що ЛРК має безпосереднє відношення до забезпечення адаптації організму до мінливих умов зовнішнього і внутрішнього середовища, а також до організації біологічних ритмів [Вейн А. М. та ін, 1981; Соловйова А. Д., 1983].
Основним завданням дослідження було вивчення особливостей клінічного перебігу та клініко-фізіологічних взаємин в клімактеричному періоді у жінок, що страждали в дітородному періоді ДМК. Всього обстежено 236 жінок, які перебували в клімактеричному періоді, у віці від 40 до 50 років (середній вік 44,95±1,1 року). Попередньо у хворих були виключені гінекологічні та екстрагенітальні захворювання, які могли б стати причиною маткових кровотеч у дітородному віці. При обстеженні цих хворих докладно вивчалися особливості клінічного перебігу клімактеричного періоду, стан центральних та периферичних ланок репродуктивної системи.
Функціональний стан гіпоталамо-гіпофізарно-яєчникової системи оцінювали за допомогою загальноприйнятих тестів функціональної діагностики за результатами визначення в динаміці рівня ФСГ, ЛГ, пролактину, естрадіолу, прогестерону, тестостерону, кортизолу в крові. Забори крові для гормонального дослідження проводилися на 5, 8-й, 18, 24-й день після появи кров'янистих виділень або діагностичного вискоблювання матки. Отримані дані порівнювали з нормативними показниками для здорових жінок дітородного віку, отриманими в ендокринологічної лабораторії Всесоюзного науково-дослідного центру охорони здоров'я матері та дитини МОЗ СРСР.
Неврологічне обстеження включало аналіз неврологічного анамнезу, огляд невропатолога, параклінічне дослідження (рентгенологічне дослідження черепа, дослідження очного дна і т. д.), стандартну запис ЕЕГ з гіпервентиляцією. Про стан неспецифічних систем мозку судили за результатами досліджень електричної активності головного мозку (ЕЕГ), вегетативної нервової системи (ВНС) і емоційно-особистісної сфери. Дослідження емоційно особистісної сфери складалося з вивчення психічного анамнезу та визначення емоційно-особистісних особливостей за допомогою тесту МІЛ (багатопрофільне дослідження особистості) [Березін Ф. Б. та ін, 1976]. Результати комплексного обстеження, крім уточнення стану статевої системи, дозволили оцінити стан центральної нервової системи, зокрема ЛРК, який, як вже зазначалося, бере безпосередню участь у регуляції багатьох фізіологічних функцій і систем, у тому числі ВНС, емоційної сфери, уваги, пам'яті, забезпечуючи адаптивне поведінку.
Для виявлення міжсистемних церебровегетативных і цереброэндокринных взаємин, які допомагають оцінити ступінь участі специфічних і неспецифічних систем мозку у формуванні клімактеричних розладів, аналіз результатів проводився з урахуванням наявності або відсутності у хворих клінічних ознак гіпоталамічної дисфункції (гіпоталамічний синдром), клінічних особливостей маткових кровотеч і характеру емоційних розладів в період обстеження. Діагностику гіпоталамічного синдрому проводили за критеріями, запропонованими А. М. Вейном та співавт. (1981). Отримані результати оброблені за допомогою методу варіаційної статистики [Гублер 3. П., Генкін Л. А., 1973].
