Плеврит

Плеврит - запалення листків плеври, що покриває легені, внутрішню частину грудної клітки, діафрагму та органи середостіння. Плеврит буває сухий і ексудативний.
Сухий плеврит - це запалення плеври з утворенням на ній мінімальної кількості рідини. Хворі відчувають гострий колючий біль, що посилюється при глибокому вдиху і кашлю. Спостерігається загальна слабкість, температура тіла підвищується до 38°, дихання ослаблене.
Ексудативний плеврит - це запалення плеври з випотіванням в плевральну порожнину (найчастіше в ніжнебокових ділянках грудної клітини) рідкого ексудату, який чинить тиск на поруч розташовані органи (серце, діафрагму, печінку), обмежує екскурсії грудної клітки, відтісняє діафрагму донизу і здавлює легені. Це призводить до поверхневого дихання, зменшення ЖЄЛ. У хворих з'являється задишка, особливо при русі. В період одужання відбувається розсмоктування ексудату. Цей процес супроводжується утворенням плевральних зрощень (спайок). Невеликі плевральні зрощення не викликають суттєвих розладів дихання, поширені - можуть бути причиною порушення функцій дихального апарату і кровообігу, що відбивається на функціональному стані всього організму і супроводжується зниженням фізичної працездатності. Всі ці патологічні зміни вимагають наполегливого лікування з метою відновлення функції дихального апарату.
Лікувальна фізична культура є однією з обов'язкових складових частин комплексного лікування плевриту. Основні її завдання такі:
1) відновлення функцій нервово-регуляторних механізмів, які керують дихальним апаратом, навчання правильному диханню;
2) боротьба з поверхневим диханням, скутістю рухів, парезом дихальних м'язів на хворому боці;
3) попередження спайкового процесу;
4) загальне зміцнення організму і підвищення його опірності.
Курс лікувальної фізичної культури поділяється на 3 періоди: I (щадний), II (функціональний) і III (тренувальний), тривалість яких залежить від тяжкості захворювання. III період протікає в умовах поліклініки чи санаторію.
У I періоді застосовуються прості гімнастичні вправи для верхніх і нижніх кінцівок у поєднанні з дихальними вправами і вправи для тулуба (рис. 7). Вихідні положення підбирають залежно від стану хворого. Дозування вправ: для малих м'язових груп - 6-8 разів, для великих - 4-6 разів. Темп виконання вправ повільний і середній.

плеврит лфк в картинках
Рис. 7. Варіанти вправ (I, II, III), рекомендовані при плевриті

У II періоді вправи виконуються у вихідному положенні стоячи. Застосовуються вправи на снарядах та з предметами: палицями, набивними м'ячами вагою 3 кг Дозування вправ збільшується до б-12 разів. Темп виконання вправ середній. Застосовуються спеціальні гімнастичні вправи для тулуба в поєднанні з глибоким диханням., спрямовані на розсмоктування ексудату і розтягування спайок:
1) розгинання тулуба з одночасним підніманням рук;
2) нахили, повороти і обертання тулуба з рухами рук;
3) вправи з гімнастичними палицями;
4) вправи з набивними м'ячами (1-3 кг);
5) вправи на гімнастичній стінці (висы, полувисы). Для більшого ефекту доцільно давати хворим завдання для самостійного виконання спеціальних вправ.