Підключична артерія (a. subclavia) - великий парний посудину, що постачає кров'ю потиличні відділи головного мозку, мозочок, шийну частину спинного мозку, м'язи і органи (частково) шиї, плечовий пояс і верхню кінцівку.
Права підключична артерія відходить від плечі-головного стовбура (truncus brachiocephalicus), ліва - безпосередньо від дуги аорти (arcus aortae). Ліва підключична артерія довша правої на 2-2,5 см. протягом П. а. розрізняють три частини: першу - від місця виникнення артерії до внутрішнього краю передньої сходової м'язи (m. scalenus ant.), другу - обмежену межами межлестничного проміжку (spatium interscalenum) і третю - від зовнішнього краю передньої сходової м'язи до середини ключиці., де П. а. переходить в пахвову (a. axillaris).
 Рис. 1. Топографія правої підключичної артерії: 1 - a. vertebralis; 2 - truncus tliyreocervicalis (видалено); 3 - m. scalenus ant. (відсічений); 4 - a. subclavia dext.; .5 - m. scalenus post, (видалено); 6 - a. transversa colli (видалена); 7 - truncus costocervicalis. |
Перша частина підключичної артерії розташовується на куполі плеври і прикритий спереду соустьем внутрішньої яремної вени (v. jugularis interna) і справа підключичної вени (v. subclavia) або початковою частиною плечі-головної вени і грудним протокою (ліворуч) До передньої поверхні П. а, прилежат зсередини блукаючий нерв (n. vagus) і зовні грудо-брюшный нерв (n. phrenicus). Позаду артерії розташовується нижній шийний симпатичний вузол, який, з'єднуючись з першим грудним, утворює зірчастий вузол; досередини від П. а. розташовується загальна сонна артерія (a. carotis communis). Праву П. а. петлею охоплює поворотний гортанний нерв (n. laryngeus recurrens) - гілка блукаючого нерва. Від першої частини П. а. відходять такі гілки (рис. 1): хребетна артерія (a. vertebralis), внутрішня грудна артерія (a. thoracica interna) та щито-шийний стовбур (truncus thyreocervicalis).
Друга частина підключичної артерії розташована безпосередньо на першому ребрі між передньою і середньою сходовими м'язами. У цій частині від П. а. відходять реберно-шийний стовбур (truncus costocervicalis), розпадається на верхню міжреберну артерію (a. intercostalis suprema) і глибоку артерію шиї (a. cervicalis profunda), а також поперечна артерія шиї (a. transversa colli).
Третя частина П. а. розташована відносно поверхнево і найбільш доступна для оперативних втручань. Кпереди від артерії розташовується підключична
відень (v. subclavia). Пучки плечового сплетення прилежат до неї зверху, спереду і ззаду.
Пошкодження підключичної артерії в мирний час порівняно рідкісні, вогнепальні поранення в роки Великої Вітчизняної війни становили 1,8% всіх поранень судин тіла. При пораненні П. а. можливо одночасне пошкодження вени, зірчастого вузла, плечового сплетення, плеври і легкого, грудного лімфатичного протоку. Симптоми поранення П. а.: розлади кровообігу верхньої кінцівки, зовнішнє кровотеча (41,7%), пульсуюча гематома. При одночасному пораненні плеври і легкого спостерігається гемоторакс, грудного протоку - хилоторакс, при пошкодженні плечового сплетення - повний або частковий параліч верхньої кінцівки. Травматичні аневризми зустрічаються відносно рідко.
 Рис. 2. Розрізи під час операції на підключичної артерії: 1 - Петровського; 2 - Лексеру; 3 - за Ахутину; 4 - за Рейху; 5 - класичний; 6 - за типом розрізу Добровольського. |
Тимчасова зупинка кровотечі з П. а. здійснюється максимальним закладом руки за спину і вниз або пальцевим притисненням, остаточна - перев'язкою артерії або накладання судинного шва. Після перев'язки П. а. у 20,5% випадків спостерігається гангрена (в. І. Стручків). Операції на П. а. виготовляють з приводу аневризм (див. Аневризма), при деяких вроджених пороках серця (тетрада Фалло) для створення анастомозів між великим і малим колом кровообігу, при облітеруючому артерій, травматичних артеріовенозних свищах. Основні доступи до підключичної артерії - див. рис. 2. Розширений доступ з резекцією ключиці особливо важливий при травматичних аневризмах. См. також Кровоносні судини.
