Полакіурія

Полакіурія - це прискорене сечовипускання, симптом різноманітних патологічних станів. Полакіурія характерна для захворювань нижніх сечових шляхів, але нерідко спостерігається і при захворюваннях нирок і верхніх сечових шляхів. В основі поллакіурії лежить підвищена чутливість слизової оболонки стінок сечового міхура і задньої частини уретри, що розвинулася в результаті запальних процесів (простатит, цистит, задній уретрит). Поллакиурию можуть викликати різні рефлекторні впливу на мускулатуру сечового міхура з боку нирок і сечоводів при їх захворюваннях, полакіурія спостерігається також при сильному хвилюванні. У жінок поллакиурию можуть викликати різні патологічні процеси та стани у статевій сфері, наприклад тиск на сечовий міхур матки при її неправильному положенні.
Почастішання сечовипускання при захворюваннях сечового міхура досягає 10-15 разів на годину; до симптому поллакіурії можуть приєднатися так звані наказові (імперативні) позиви до сечовипускання, при яких хворі не в змозі утримувати сечу (див. Нетримання сечі), наприклад при гострому специфічний або неспецифічний циститі.
Полакіурія розвивається при всіх захворюваннях, що супроводжуються виділенням великої кількості сечі (поліурія), зокрема при нефросклерозе, цукровому і нецукровому мочеізнуреніі, при сходженні набряків.
Крім встановлення частоти сечовипускання, важливо звернути увагу на його періодичність у різний час доби. Так, денна полакіурія характерна для каменів сечового міхура і при цьому пов'язана з активними рухами хворого. Нічна полакіурія характерна для аденоми передміхурової залози (див.), будучи одним з ранніх симптомів цього захворювання. Іноді полакіурія пов'язана з прийомом деяких лікарських препаратів (наприклад, уротропін).
Полакіурія зникає після виліковування основного захворювання.