Популяція

Популяція - це сукупність особин одного виду, які займають певну, строго обмежену місце проживання, тобто входять до складу даного біоценозу (див.) або паразитоценоза (див.). Для вільноживучих наземних і водних форм межі територіального поширення, тобто ареал, обумовлені особливостями клімату, рельєфу та ін; для паразитичних форм перешкода розселення - їх життєвий цикл та специфічність пристосованості (по відношенню до організмів-господарям). Вивчення популяції проводиться з позицій екологічних і генетичних. Екологія вивчає пристосування, що забезпечують виживання виду і механізми регуляції чисельності особин, а популяційна генетика - явища спадковості в межах даної популяції.

Популяції (від лат. populatio - населення) - сукупність особин одного виду, що займає в природних умовах обмежене місце проживання, тобто входить до складу даного біоценозу (див.). Для популяції паразитів місцем проживання служить організм господаря, в межах якого формується так званий паразитоценоз (див.). Клітинною популяцією називають ізольоване потомство однієї або декількох клітин. У людини популяції складаються за географічним, расовими, релігійними, іноді професійним і деякими іншими ознаками.
Оскільки популяція - це спадково неоднорідна сукупність особин одного виду, їй противополагается спадково однорідна сукупність особин одного виду, або чиста лінія (див. Чисті лінії). Сукупність ознак всіх особин, що входять до складу П., являє собою її фенотип, сукупність спадкових задатків - генів,- її генотип. Популяції неоднорідні як за фенотипом, так і за генотипом. Генотип П. складається під впливом умов існування на основі взаємодії факторів спадковості, мінливості, ізоляції та відбору. Розрізняють географічні (просторові), екологічні (тимчасові) генетичні бар'єри, що перешкоджають злиттю популяцій. Відносно однакові за фенотипом популяції містять у гетерозиготному стані велику кількість рецесивних генів. Мутантний ген, що викликає важке спадкове захворювання у гомозиготних організмів, включається до П., якщо гетерозиготи мають перевагу. Наприклад, особини, гетерозиготні по гену серповидноклітинної анемії, рідше захворюють на малярію. Тому серповидноклітинна анемія поширена в тих районах Африки, Азії, Середземномор'я, населення яких потерпає від малярії. Боротьба з паразитарними та інфекційними захворюваннями, зокрема з малярією, може припиняти цей процес включення мутантного гена в П., так як гетерозиготні носії гена позбавляються своїх переваг.
Практичне значення генетики П. людини полягає в запобіганні народження дітей, уражених тяжкими спадковими хворобами (див.), і в охороні генотипу П. людини від накопичення шкідливих мутантних генів. См. також Генетика, Мутація, Еволюційне вчення.