Потреба дітей раннього віку в основних харчових речовинах та енергії

Все сказане свідчить про те, що дитина повинна отримувати необхідні за віком кількості білка (табл. 2).

Рекомендована експертами ФАО/ВООЗ (1974) кількість білка на 1 кг маси тіла складає: для дітей у віці від 0 до 3 міс - 2,4 г, від 3 до 9 міс - 1,85 г, від 6 до 9 міс - 1,62 м і від 9 до 12 міс - 1,44 р. Для дітей від 1 до 3 років добова потреба в білку - від 16 до 50 г (ВООЗ, 1976).
Питання про оптимальних кількостях білка в ранньому віці представляється надзвичайно актуальним. Особливо гостро в літературі обговорюється питання про визначення величини потреби в білку дітей першого року життя при переведенні їх на штучне вигодовування. Більшість авторів вважають, що в таких випадках доцільно збільшити кількість білка в раціоні у зв'язку з тим, що білки коров'ячого молока менш цінні, ніж білки жіночого молока.
У зв'язку із створенням в останні роки спеціальних дитячих молочних сумішей, наближені за складом до жіночого молока, питання про кількість білка при використанні цих сумішей показав можливим застосування білка в кількості, близькому до величини білка при природному вигодовуванні [Барашнева С. М., 1971; Фатєєва Е. М., Барашнева С. М., 1971, 1974; Фатєєва Е. М. та ін, 1987; Fomon S. 1974; Отт Ст. Д., 1987]
Оптимальний амінокислотний склад білкового компонента в раціоні може бути досягнутий тільки при правильному співвідношенні білків тваринного і рослинного походження. Як показують дослідження, для задоволення потреби зростаючого організму в необхідних кількостях незамінних амінокислот у харчуванні дітей першого місяця життя квота білків тваринного походження повинна становити 100 % від загальної кількості білка і до року поступово знижується до 80 %
Що ж стосується потреби дітей в амінокислотах, то вона повністю не встановлена. За даними S. Fomon (1976), потреба в амінокислотах для дітей першого року життя складає (мг/кг маси тіла):

 Валін 93 Лізин 161 
 Треонін 116 Метіонін 28 
 Гістидин 28 Цистин 33 
 Лейцин 116 Триптофан 17 
 Изолейции 70 Фенілаланін 61 
 Фенілаланін + тирозин 125 

При визначенні біологічної цінності білка експерти ФАО/ВООЗ (1976) приймають велике значення методу розрахунку амінокислотного скоро. Метод полягає в обчисленні процентного вмісту амінокислот по відношенню до вмісту їх у білку, що приймається за ідеальний. Для дітей грудного віку таким білком є білок грудного молока, для дітей старше року - казеїн або білок яйця. Прийнято розраховувати амінокислотний скор за трьома показниками: триптофан, лізин та сума серусодержащих амінокислот [Покровський А. А., 1979].
Про ступінь адекватності білка, що надходить в організм дитини з їжею, можна судити за коефіцієнтом ефективності білка (КЕБ). Цей показник отримав широке визнання. Коефіцієнт легко розраховується за формулою:
КЕБ= [Прибавка маси тіла, г/добу]/[ Спожитий білок, г/добу]
Про біологічної цінності білка, забезпеченні та його утилізації організмом судять за даними показників азотистого обміну. При дослідженні азотистого обміну у дітей найбільш інформативні дані були отримані при балансових дослідженнях [Толкачевская Н. Ф., 1960; Фатєєва Е. М. та ін, 1980, 1987]. Найвищий азотистий баланс спостерігається у дітей грудного віку, коли відбувається найбільш інтенсивне збільшення маси тіла і росту.