Потреба дітей раннього віку в основних харчових речовинах та енергії

Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14

Питання про потреби дітей в незамінних жирних кислотах повністю не вирішене. На підставі серії досліджень, проведених в Інституті харчування АМН СРСР (1964-1987), визначена потреба в ПНЖК дітей різного віку для новонароджених - не менше 4-6 % від загальної калорійності, в ранньому віці - від 2 до 3 %.
У перші місяці життя дитина в основному отримує жири тваринного походження. Грудне молоко містить достатню кількість жирів, у тому числі і ПНЖК. При відсутності грудного молока та переведення дитини на штучне вигодовування коров'ячим молоком виникає необхідність корегування жирно-кислотного складу раціону.
Відомо, що жири коров'ячого молока бідні ПНЖК. Наприклад, вміст лінолевої кислоти в коров'ячому молоці майже в 5 разів нижче, ніж в жіночому, а арахідонова кислота міститься тільки в жіночому молоці.
При створенні спеціальних молочних сумішей - «замінників жіночого молока» - жирового компоненту надається велике значення. З метою корекції цих сумішей за жирно-кислотним складом в них вводяться рослинні олії (оливкова, кукурудзяна, соєва).
Основна потреба в ненасичених жирних кислотах покривається за рахунок лінолевої кислоти, яка в достатніх кількостях міститься в рослинній олії. Арахідонова кислота володіє високою біологічною активністю, в 2-3 рази перевищує активність лінолевої кислоти, але в рослинних жирах її міститься небагато. Встановлено, що арахідонова кислота утворюється в організмі за рахунок лінолевої кислоти за умови достатнього надходження з їжею вітаміну Вб (піридоксин), яка бере участь у цьому процесі.
Потреба в ПНЖК дітей у віці 1-3 років покривається за рахунок включення в раціони вершкового і рослинного масел. При цьому досягається оптимальне співвідношення ненасичених та насичених жирних кислот.
Про забезпечення організму ПНЖК можна судити за величиною коефіцієнта метаболізації жирних кислот (КЕМ) в стромі еритроцитів, а також по жирно-кислотному складу сироватки крові [Покровський А. А., Левачев М. М., 1973; Левачев М. М., 1985J. КЕМ відображає співвідношення арахідонової кислоти в сумі всіх інших ПНЖК з довгим вуглецевим ланцюгом С2о і С22 - Його розраховують за формулою:
КЕМ= [20 : 2]/[(20 : 2) + (20 : 3) + (20 : 5) + (22 : 5) + (22 : 6)]
До основних харчових речовин відносять також вуглеводи. Вони є головним джерелом енергії. При згоранні 1 г вуглеводів вивільнюється 3,75 ккал. Вуглеводи складають приблизно 55 % від загальної калорійності раціону дитини.
Вуглеводи є обов'язковою складовою частиною всіх клітин і тканин, сприяють нормальному окисленню жирів і синтезу білків. Клітковина забезпечує пересування харчових мас по кишечнику і тим самим сприяє процесам травлення. Потреба у клітковині для дітей різних вікових груп вивчена мало. За даними W. Droese і співавт. (1979), потреба у клітковині для дітей 2-5 років становить 3-4,3 г/добу. Ось чому важливо з 4-6-го тижня життя дитини вводити в його раціон фруктові пюре, які поряд з моносахаридами - глюкозою і фруктозою - містять ніжну клітковину. З 4-5 міс важливим джерелом клітковини стають овочі і круп'яні страви.
При недостатньому надходженні вуглеводів з їжею порушується засвоюваність харчових речовин, погіршуються процеси травлення. Надмірна кількість вуглеводів також шкідливо для організму дитини, так як призводить до порушення обмінних процесів. При цьому відбувається посилене утворення жиру, який відкладається в підшкірній клітковині. Встановлено, що при надлишку вуглеводів перекручується реактивність організму дитини, з'являється сенсибілізація організму і, як наслідок,- алергічні реакції.