Молодим фахівцям, кінця медичні навчальні заклади з відривом від виробництва, у відповідності з планом розподілу надається робота за спеціальністю в лікувально-профілактичних і санітарно-епідеміологічних закладах.
Надання роботи молодим фахівцям в плановому порядку - одна з гарантій забезпечення права громадян СРСР на працю, встановленого Конституцією СРСР. Направлення молодих спеціалістів на роботу проводиться Комісією з персонального розподілу молодих фахівців, створюваної при навчальному закладі. Питання про надання роботи вирішується комісією з урахуванням ступеня підготовки, стану здоров'я та сімейного стану закінчував навчальний заклад. Молоді фахівці, що мають інвалідність I або II групи, направляються на роботу з урахуванням стану здоров'я за місцем постійного проживання їх сімей або, за їх згодою, в одне з місць, запропонованих комісією. Молодим фахівцям, які мають батьків інвалідів I або II групи, у разі відсутності в родині інших працездатних членів робота надається на їх прохання за місцем постійного проживання батьків. Дружинам (чоловікам) військовослужбовців офіцерського складу, а також сержантів і старшин надстрокової служби надається робота за місцем постійного проходження служби їх чоловіками (дружинами). На подружжя військовослужбовців строкової служби, а також курсантів військових училищ дія цього правила не поширюється.
Молодим спеціалістам-жінкам у разі вагітності або при наявності дитини у віці до 1 року робота надається за місцем постійного проживання сім'ї (чоловіка, батьків). Подружжю, кінця навчальний заклад одночасно, робота надається в установах, розташованих в одному місті чи районі. Якщо один з подружжя закінчує навчальний заклад раніше, то йому надається робота на загальних підставах, якщо пізніше, то за місцем призначення чоловіка.
При вступі молодих фахівців у шлюб після закінчення роботи Комісії по розподілу місце роботи подружжя визначається за домовленістю між міністерствами та іншими установами, а у випадку розбіжностей - міністерством, у веденні якого знаходиться навчальний заклад, виходячи із завдання найбільш доцільного використання молодих спеціалістів. Якщо Комісія по персональному розподілу в зазначених вище випадках не зможе надати роботу молодому спеціалісту у відповідності з планом, вона направляє молодого фахівця на роботу на свій розсуд або ж на його прохання надає можливість влаштовуватися на роботу самостійно.
Керівники середніх спеціальних навчальних закладів зобов'язані надати молодим фахівцям, яким надана можливість самостійного влаштування на роботу, сприяння в подисканіі роботи за спеціальністю.
Посвідчення про направлення на роботу і кошти на проїзд до місця призначення повинні бути вручені молодим фахівцям керівником навчального закладу одночасно з дипломом.
Персональну відповідальність за своєчасне вручення посвідчень, грошових коштів і дипломів несуть керівники навчальних закладів.
Керівникам закладів охорони здоров'я забороняється приймати на роботу молодих фахівців протягом 3 років після закінчення ними навчального закладу без посвідчення (путівки) відповідного міністерства (облздороввідділу) або довідки про надання можливості самостійно влаштовуватися на роботу. Керівники вищих навчальних закладів не можуть брати молодих спеціалістів, які закінчили середні медичні навчальні заклади, для продовження освіти з відривом від виробництва раніше 3 років з моменту закінчення ними медичного училища. Право вступу у медичні інститути без обов'язкового відпрацювання в лікувально-профілактичних установах, інститутах, клініках та в установах санітарно-епідеміологічної служби надається випускникам медичних училищ, включених педагогічною радою в рахунок 10% випуску денних відділень з числа осіб, які отримали відмінні та добрі оцінки з усіх предметів і склали державні іспити з такими оцінками. Решта молоді спеціалісти, які закінчили навчальний заклад, зобов'язані не менше 3 років пропрацювати безпосередньо в лікувально-профілактичних або санітарно-епідеміологічних закладах відповідно з направленням міністерства чи обласного відділу охорони здоров'я. Протягом цього терміну керівникам установ забороняється переміщати їх на роботи, не пов'язані зі спеціальністю, а також звільняти молодих фахівців без дозволу обласного відділу охорони здоров'я.
Особи, які допускають прийом на роботу молодих спеціалістів без посвідчення (путівки) про направлення на роботу або довідки про дозвіл самостійного влаштування на роботу або ж допускають їх прийом у вищі навчальні заклади без відпрацювання, притягуються до кримінальної або дисциплінарної відповідальності у відповідності з діючими законоположеннями.
Молодих фахівців забезпечує житловою площею установа, в яке вони спрямовані при розподілі. У разі відсутності відомчої житлової площі їх забезпечують житловою площею місцевих Рад депутатів трудящих за клопотанням органів і установ охорони здоров'я.
Всім молодим фахівцям, направленим на роботу, надається після закінчення училища місячну відпустку незалежно від того, коли вони мали останні канікули в навчальних закладах. За час відпустки молодому спеціалісту-стипендіату виплачується допомога в розмірі місячної стипендії за рахунок установи, у яку він направляється на роботу. Заробітна плата за час відпустки не виплачується.
Молодим фахівцям, які отримали можливість самостійно влаштовуватися на роботу, допомога за час відпустки не виплачується. Молодим фахівцям, які направляються на роботу в іншу місцевість, оплачується вартість проїзду його самого і членів його сім'ї, вартість провозу майна, добові за час перебування в дорозі, одноразова допомога в розмірі полумесячного посадового окладу за новим місцем роботи та допомога на кожного члена сім'ї, який переїжджає в розмірі 1/4 допомоги молодого спеціаліста. Зазначені кошти виплачуються навчальним закладом за рахунок установи, в яке він спрямований на роботу.
При прийомі на роботу середніх медичних працівників, які не належать до молодим фахівцям, повинні дотримуватися такі правила. На посаду медичних сестер повинні прийматися особи, які закінчили медичні училища і курси Червоного Хреста з дворічним терміном навчання. Закінчили ці курси при наявності дворічного безперервного стажу роботи медичної сестри прирівнюються до медичним сестрам з закінченою середньою спеціальною освітою. Курси медичних сестер Червоного Хреста з річним строком навчання з відривом від виробництва за наявності п'ятирічного стажу роботи медичної сестри також дають право на прирівнювання до медичним сестрам з закінченою середньою медичною освітою.
Партія і уряд постійно виявляють турботу про медичних працівників. Заробітна плата їх прирівняна до заробітної плати техніків і інженерів, що працюють в промисловості. У нашій країні для медичних працівників встановлено скорочений робочий день. Так, наприклад, особам, які працюють у лікарнях, пологових будинках, клініках та інших стаціонарних лікувальних закладах, амбулаторно-поліклінічних установах, лікарських, фельдшерських, акушерських і сестринських загальних і спеціалізованих кабінетах, пунктах і загонах, в дитячих установах, медичним працівникам санітарно-епідеміологічного профілю тривалість робочого дня встановлена 6 год 30 хв.
Лікарям і середнім медичним працівникам, які працюють протягом усього робочого дня на медичних та інших генераторах ультракороткохвильової частоти (УКВЧ), а також у рентгенівських відділеннях, робочий день встановлений в 5-5,5 ч. Середнім медичним працівникам, як і всім трудящим нашої країни, згодна Конституції СРСР, надається право користуватися черговою відпусткою. Право на чергову відпустку надається після закінчення 11 місяців безперервної роботи на даному підприємстві чи установі.
Черговий відпустку повнолітнім працівникам надається у всіх випадках на 12 робочих днів * з додаванням вихідних днів, які припадають на відпускний час. Працівникам з ненормованим робочим днем може надаватися в якості компенсації за навантаження і роботу в позаурочний час додаткову відпустку. Термін його в державних установах і на підприємствах не може перевищувати 12 робочих днів.
Неповнолітнім працівникам, яким до моменту відпустки не виповнилося 18 років, чергову відпустку надається у розмірі 1 календарного місяця (наприклад з 5 червня по 4 липня), але не менше 24 робочих днів.
Медичним працівникам лікувально-профілактичних та санітарно-епідеміологічних установ, які обслуговують робітників і службовців ліспромгоспів, встановлено додаткову відпустку до 12 робочих днів.
Особам, які працюють в районах Крайньої Півночі, надається додаткова відпустка тривалістю 18 робочих днів, в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі,- 12 робочих днів. Додатковою відпусткою також користуються медичні працівники у ряді спеціалізованих установ - інфекційних, протитуберкульозних, нервово-психіатричних і т. д.
Медичні працівники, які проживають у сільських місцевостях і робочих селищах, мають деякі пільги. Їм безкоштовно надається житло, паливо та електроенергія. Крім того, відповідно до статті 16 Закону україни «Про сільськогосподарський податок», прийнятого Верховною Радою СРСР 8 серпня 1953 р., від сплати податку звільняються лікарі, середній медичний персонал та державні санітарні інспектори, які мають спеціальну освіту і працюють за фахом на підприємствах, в установах і організаціях, розташованих у сільській місцевості.
Одне з основних умов поліпшення якості медичного обслуговування населення - систематичне підвищення кваліфікації медичних працівників.
В останні роки місцеві органи охорони здоров'я використовують різноманітні організаційні форми вдосконалення медичних працівників, які можна умовно розділити на три групи: удосконалення з повним відривом (очна), без відриву від роботи (заочна) та очно-заочне.
Важливе значення має удосконалення медичних кадрів у школах передового досвіду, на робочих місцях, на короткострокових курсах по вивченню певних методів діагностики та лікування на різних семінарах і конференціях, так званих виїзних циклах, нарадах і т. д. Школи передового досвіду набувають велике значення в підвищенні кваліфікації медичних кадрів. Зазвичай такий «школою» служить медичний заклад, який домігся гарних показників і чий досвід може бути корисний і для інших установ такого ж типу. Основна форма вивчення передового досвіду - демонстрація впроваджених методів роботи безпосередньо в лікарні, поліклініці, на здоровпункті і т. п., а не під час занять у класі, як це іноді практикується.
Органами охорони здоров'я практикується удосконалення середніх медичних працівників безпосередньо на робочих місцях. Для освоєння нових методів роботи деяких медичних сестер надсилають в різні медичні установи.
Крім різних короткострокових курсів, позитивно зарекомендували себе постійно діючі курси спеціалізації та удосконалення середнього медичного персоналу з відривом і без відриву від виробництва. Вони організовані в багатьох областях країни.
Удосконалення і спеціалізація середніх медичних кадрів на курсах проводиться по циклам: фельдшера самостійних пунктів, фельдшера (медичні сестри) здоровпунктів при промислових підприємствах, фельдшера морських і річкових суден, акушерки родопомічних установ, патронажні сестри жіночих консультацій, медичні сестри соціально-правових кабінетів, палатні та старші медичні сестри терапевтичних відділень, поліклінік та медико-санітарних частин промислових підприємств, операційні та старші медичні сестри, медичні сестри по гіпсової техніки, переливання крові, з анестезіології, медичні сестри-наркотизаторы, середні медичні працівники медичної радіології, медичні сестри з кліматолікування і бальнеотерапії, по лікувальному харчуванню, медичні сестри електрокардіографічних кабінетів, з масажу, фізіотерапії, медичні сестри та фельдшера з лікувальної фізкультури, функціональної діагностики, патронажу хворих на туберкульоз, медичні сестри дермато-венерологічних установ, сестри неврологічних відділень, трахомі, палатні медичні сестри хірургічних відділень, медичні сестри палат і відділень новонароджених, медичні сестри дитячих лікарень і відділень, медичні сестри молочних кухонь і т. д.
На курси спеціалізації та удосконалення приймаються лише особи з закінченою середньою медичною освітою. Закінчила курси видаються спеціальні посвідчення встановленого зразка.
Очне удосконалення - високоефективна форма підвищення кваліфікації медичних кадрів, яка, однак, має і свої недоліки: відрив від роботи на період занять і відсутність, як правило, попередньої самостійної підготовки медичного працівника за темою занять. Характерна особливість очно-заочної форми підвищення кваліфікації медичних кадрів - поєднання самостійного опрацювання теоретичної частини навчальної програми без відриву від роботи з наступним короткостроковим виїздом в базове медичне установа для закріплення теоретичних знань на практичних заняттях - безпосередньо біля ліжка хворого. Це дає можливість не відривати медичних сестер на тривалий час від їх основної роботи і значно збільшує пропускну здатність базових медичних установ. Досвід медичних установ багатьох областей підтверджує доцільність організації таких форм удосконалення.
В удосконаленні знань медичних сестер важливу роль відіграють науково-практичні конференції, на яких сестри роблять доповіді з актуальних питань. Зазвичай такі конференції організовуються радою медичних сестер лікувально-профілактичного закладу з допомогою лікарів.
Основне значення в підвищенні знань медичних сестер надається постійному, безперервному розширенню їх кругозору під керівництвом лікарів, а також самостійної роботи над літературними джерелами, особливо шляхом регулярного читання журналів «Фельдшер і акушерка» та «Медична сестра», а також «Медичної газети».
