Принципи планування розвитку мережі дитячих санаторіїв

Сторінки: 1 2 3 4

Подальший розвиток санаторно-курортних закладів має здійснюватися в певній залежності від рівня розвитку і розміщення продуктивних сил, зростання чисельності населення і його розселення. Основною тенденцією в розміщенні продуктивних сил на перспективу є прискорений розвиток їх на Уралі, в Сибіру, на Далекому Сході, в Казахстані, республіках Середньої Азії, які перетворюються в найважливіші промислові райони. Саме тут слід розвивати будівництво курортів, санаторіїв, використовуючи наявність курортних ресурсів.
В даний час три чверті санаторних ліжок країни знаходяться у традиційних зонах відпочинку (Сочі, Крим, Кавказькі Мінеральні Води тощо). Завдання полягає в тому, щоб наблизити санаторії до промислових центрів, що розвиваються районів, де швидко зростає чисельність населення. У першу чергу потрібно використовувати курортні ресурси і розвивати мережу санаторіїв в північно-європейської частини Росії, на Далекому Сході, в Сибіру, районі Байкало-Амурської магістралі, на узбережжі Каспійського моря, в республіках Середньої Азії.
Основним джерелом задоволення потреби населення в санаторному лікуванні повинні служити санаторії та курорти, розташовані в районах постійного проживання хворих. Ефективність їх лікування при багатьох захворюваннях в місцевих санаторіях не поступається, а часто і перевершує ефективність лікування на віддалених курортах. При цьому виключається негативний вплив далеких переїздів на організм хворих.
Метою найбільш раціонального використання курортних територій, лікувальних засобів та курортних факторів, усунення недоліків у забудови курортів і зон відпочинку і подальшого поліпшення санаторно-курортного будівництва Рада Міністрів СРСР прийняв постанову від 28 серпня 1970 р. «Про заходи щодо впорядкування забудови території курортів і зон відпочинку та будівництва санаторно-курортних установ та установ відпочинку».
У відповідності з Основами законодавства Союзу РСР і союзних республік про охорону здоров'я постановою Ради Міністрів СРСР від 5 вересня 1973 р. затверджено «Положення про курорти», згідно з яким курортами визнаються місцевості, що володіють природними лікувальними засобами, мінеральними джерелами, поклади лікувальних грязей, кліматичними та іншими умовами, сприятливими для лікування і профілактики захворювань. Встановлені категорії курортів, за своєю значимістю які можуть бути загальносоюзного, республіканського і місцевого значення. «Положенням» визначено порядок забудови курортів, санітарної охорони курортних зон, експлуатації природних лікувальних засобів, організації лікування та обслуговування на курортах.
В основу перспективного планування розвитку мережі санаторно-курортних установ повинні бути покладені обґрунтовані показники потреби населення в санаторних ліжках. Розроблений Центральним науково-дослідним інститутом курортології і фізіотерапії [Григор'єв В. І., Хомицька Т. А., 1976] норматив потреби в дитячих санаторних ліжках нетуберкульозного профілю складає 5,5 на 10 000 населення або 20,9 ліжок на 10 000 дитячого населення. Однак цей норматив для різних регіонів країни може виявитися не прийнятним і потребують коригування залежно від захворюваності дітей, місцевих умов, крайової патології і т. д.
В зв'язку з цим планування мережі дитячих спеціалізованих санаторіїв вимагає ретельного вивчення стану здоров'я дитячого населення в конкретних адміністративних регіонах і в цілому по республіці.
Забезпеченість населення санаторними ліжками є одним з важливих показників, що характеризують стан медичної допомоги населенню. Слід зазначити, що мережа дитячих санаторіїв в союзних республіках розвивалася різними темпами. Основний приріст ліжкового фонду дитячих санаторіїв, як в абсолютних, так і відносних показниках, мав місце в Російській Федерації, Української РСР. При постійному зростанні кількості дитячих санаторіїв потреба в них в ряді союзних республік ще залишається високою. У регулярному санаторному лікуванні потребує ще велике число дітей із захворюваннями органів травлення, дихання, нирок і сечовивідних шляхів, шкіри.