Найбільш важкі наслідки для здоров'я жінки, зокрема її статевої сфери, що виникають у зв'язку з передчасним початком професійної праці (до настання статевої зрілості), коли шкідливі фактори виробництва впливають на розвивається і ще не зміцнілий організм дівчинки-підлітка.
Небезпека професійних шкідливостей для працівниць зростає в період вагітності, яка вимагає від організму жінки граничного напруги основних функцій, знижуючи тим самим його компенсаторні можливості й опірність стосовно несприятливих умов праці. Виникнення і розвиток у робітниць окремих захворювань професійного характеру спостерігається відносно частіше в період вагітності, причому і клінічна картина набуває деякі особливості.
Серед численних шкідливих для здоров'я вагітної жінки і плоду факторів виробництва найбільше практичне значення мають промислові отрути, іонізуюче випромінювання, важка фізична робота, тривале струс тіла, несприятливі метеорологічні умови і вимушене положення тіла. Шкідливі хімічні речовини (свинець, ртуть, фосфор, нікотин, сірковуглець, бензол та інші отрути), а також проникаюча радіація нерідко викликають мимовільні викидні та передчасні пологи. Ці фактори можуть бути причиною каліцтв і внутрішньоутробної загибелі плоду. Інші виробничі шкідливості, як правило, не викликають у здорових жінок таких важких розладів генеративної функції. Однак вони, посилюючи вже наявні гінекологічні захворювання, також можуть викликати ряд ускладнень вагітності, в тому числі викидні, передчасні пологи, мертвонароджуваність та ін. Вплив професійних шкідливостей на внутрішньоутробний розвиток плоду тісно пов'язане з тривалістю дії несприятливих факторів. Встановлено, що новонароджені, матері яких працювали на виробництві аж до самих пологів, в середньому мають меншу вагу, ніж новонароджені, матері яких в останні місяці вагітності відпочивали.
Не завжди з сукупності чинників, які зумовлюють патологію вагітності (біологічних, соціально-побутових, виробничих), вдається виділити значення саме професійних шкідливостей. Це пояснюється тим, що вплив багатьох професійних шкідливостей на вагітність є найчастіше вторинним, тобто здійснюється в результаті ураження органів, безпосередньо не пов'язаних з функцією дітонародження. Між тим токсичні речовини (свинець, ртуть і ін) і іонізуюче випромінювання, а також виражене механічний вплив можуть надавати і пряме несприятливий вплив на плаценту і внутрішньоутробний розвиток плода. Плацента поряд з іншими функціями виконує роль природного бар'єру, що захищає плід від шкідливого впливу токсичних речовин, які можуть перебувати в організмі матері. За умови гострого або хронічного отруєння багато промислові отрути (свинець, ртуть, миш'як, бензин, бензол і ін) здатні долати плацентарний бар'єр і проникати в організм плода; іонізуюче випромінювання, роль якого вивчено в експерименті, також може змінювати захисну функцію плаценти, збільшуючи проникність плацентарного бар'єру. Незалежно від механізму дії вплив несприятливих зовнішніх факторів на внутрішньоутробний розвиток плоду є тим більшим, чим раніше воно починається: до імплантації, в період плацентації або в період органогенезу.
Для попередження шкідливої дії професійних шкідливостей на вагітну жінку і плід велике значення має суворе дотримання законодавства з охорони праці вагітних. Раціональне працевлаштування вагітних грунтується на ретельному обліку виробничих факторів та правильній оцінці загального фізичного стану та особливостей статевої сфери кожної працівниці. Радянське трудове законодавство передбачає звільнення вагітних від роботи в нічний час (ст. 131 КЗПП СРСР); забороняє залучати їх, починаючи з 4 місяців вагітності, до надурочних робіт (ст. 131 КЗПП СРСР і ст. 7 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 8 липня 1944 року) або посилати у відрядження без їх згоди по досягненні 5 місяців вагітності (ст. 133 КЗПП СРСР). В період вагітності жінок потрібно переводити на легшу роботу зі збереженням середнього заробітку (ст. 132 КЗПП СРСР); їм надається відпустку на 56 календарних днів до пологів і 56 (або 70) днів після пологів (Указ Президії Верховної Ради СРСР від 26 березня 1956 р.). См. також Охорона материнства і дитинства.
