Радянська держава постійно дбає про поліпшення умов життя населення: швидко розвиваються промисловість і сільське господарство, зростає житлове будівництво, удосконалюється система соціального забезпечення, поліпшується медичну допомогу, створюються умови
для підвищення культурного і санітарного рівня життя населення.
Важливим чинником, що забезпечує поліпшення стану здоров'я населення, є проведена в країні всіма державними органами робота та охорони зовнішнього середовища - води, грунту і повітря, по поліпшенню умов праці у промисловості та сільському господарстві.
В Директивах XXIV з'їзду КПРС по п'ятирічному плану розвитку народного господарства СРСР на 1971 - 1975 рр. записано: «Посилити роботи по поліпшенню санітарного стану населених пунктів і навколишнього середовища. У цих цілях прискорити будівництво та реконструкцію очисних споруд для промислових і побутових стічних вод, газоочисних і пилоуловлюючих установок, здійснити заходи по боротьбі з шумом і забрудненням повітряного середовища міст вихлопними газами автомобілів. Розширити роботи з озеленення міст та інших населених пунктів».
Профілактична спрямованість характерна для діяльності всіх галузей радянської охорони здоров'я. Першорядне значення в цьому відношенні має санітарно-протиепідемічна організація. Проводячи державний попереджувальний і поточний санітарний нагляд за усіма підприємствами і установами, противоэпидемическую та санітарно-освітню роботу серед населення, санітарно-протиепідемічна організація максимально сприяє усуненню шкідливих факторів соціального і фізичного середовища і цим забезпечує попередження захворювань, насамперед інфекційних.
Величезне значення в профілактиці захворювань мають всі установи лікувально-профілактичної допомоги для дорослих і дітей, оскільки вони здійснюють синтез лікувальної справи та профілактики. Вирішальну роль у цьому відношенні відіграє диспансеризація (див.), яка є основою лікувальної справи в СРСР. Диспансерний метод поряд з ранньою діагностикою та активним лікуванням включає в себе систематичне спостереження за здоровими і хворими, умовами їх праці і побуту у цілях усунення шкідливих факторів середовища. Велике значення для профілактики захворювань має диспансеризація здорових контингентів населення, що здійснюється в плановому порядку (діти, підлітки, вагітні жінки, робітники провідних цехів професій і зайняті на роботах з профвредностью). Раннє і систематичне спостереження за жінкою в період вагітності, здійснюване жіночих консультацій пологових будинків, сприяє попередження токсикозів вагітності та інших захворювань у вагітних, материнської та дитячої захворюваності та смертності. Велике значення в профілактиці захворювань має діяльність патронажної сестри дитячої консультації та акушерки жіночої консультації (див. Патронаж). Систематичне спостереження за умовами життя вагітної, починаючи з перших місяців вагітності, за умовами життя новонародженого і протягом першого року життя дитини має величезне значення в профілактиці захворювань матері і дитини, боротьбі з материнською і дитячою захворюваністю і смертністю. Величезну роль в попередженні захворювань серед жінок грає радянське законодавство з охорони здоров'я жінок (див. Охорона материнства і дитинства).
