До даної групи протимікробних засобів відносяться фурацилін, фуразолідон, фуразолин, фурадонін, налідіксова кислота (невіграмон, неграм). Нітрофурани погано проникають через плаценту і накопичуються в амніотичній рідини в обмеженій кількості [Walter А. М., Heilmeyer L., 1969]. Ні в людини, ні у тварин не було виявлено тератогенного ефекту цих препаратів при прийомі під час вагітності. В цей же час P. Grandi. Н. A. Hirsch (1974) вказують на можливість фетотоксичної дії нітрофуранів, що проявляється розвитком у плода гемолізу крові внаслідок дефіциту таких ферментів, як глюкозо-6-дегідрогеназа і глютатионредуктаза. У зв'язку з цим автори вважають небажаним призначення препаратів даної групи жінок наприкінці вагітності, під час пологів, а також новонародженим. Поряд з цим існує й інша точка зору, згідно з якою нітрофурани протипоказані тільки в I триместрі вагітності.
Кислота налідиксова є синтетичним антибактеріальним препаратом, за механізмом дії близьким до антибіотиків. Вона має бактеріостатичну і бактерицидну дію і є ефективним засобом для лікування інфекцій сечових шляхів, спричинених грамнегативною мікрофлорою (кишкова паличка та ін). Даний препарат не має тератогенну дію, проте, на думку G. Hitzenberger (1970), слід проявляти обережність при його призначенні для боротьби з інфекціями сечовивідних шляхів у I триместрі вагітності. При подальшому розвитку вагітності, а також у період лактації лікування цим препаратом може проводитися без будь-яких побоювань за стан плода та новонародженого.
