Протипаразитарні засоби

Протипаразитарні засоби - препарати, що застосовуються в боротьбі з паразитами, які заподіюють шкоду людям, тваринам і рослинам.
Протипаразитарні засоби надзвичайно різноманітні і поділяються на протималярійні, протиглисні, протівоамебние та ін Так, при лікуванні хворих на малярію з давніх пір застосовують хінін та його солі, а в даний час - плазмоцид, хінгамін, циклохин, акрихін, бігумаль, хлорідін та ін. При лікуванні гельмінтозів використовують різні засоби залежно від виду гельмінтів: сантонін, нафтамон, хеноподієве масло, гептилрезорцин, піперазин-гексагідрат, піперазин-адипінат, дитразин, екстракт чоловічої папороті та ін В якості засобів проти лейшманій, трипаносом, филярий, шистосом і трепонем застосовують сурму, солюсурмін. Як противоамебных коштів - еметин, хініофону.
Одні з протипаразитарних засобів використовують для знищення ендопаразитів, тобто паразитів, що мешкають в організмі людини, тварини або рослини; інші - для знищення ектопаразитів, тобто паразитів, що мешкають в повітрі, на землі, у воді, в житлових та господарських приміщеннях. У боротьбі з комарами, мошками, мокрець, оводами, мухами, кліщами, сараною, клопами та деякими іншими комахами, що завдають шкоди людині, тваринам і рослинам, застосовують різноманітні дезинсицирующие кошти; до найбільш широко поширеним засобам ставляться ДДТ, гексахлорциклогексану, хлорофос, карбофос, тиофос та ін. В цілях запобігання нападу в природі людини і тварин деяких членистоногих (комах, москіти, кліщі та ін) використовують репеленти (див.).
Особливістю протипаразитарних засобів і розробкою методів їх застосування в СРСР займаються Інститут медичної паразитології і тропічних захворювань ім. Е. В. Марциновського, Центральний науково-дослідний дезінфекційний інститут, аналогічні установи в системі сільського господарства.