Пуринові основи - похідні пурину, що містяться у всіх клітинах і організмах і є найважливішими складовими частинами нуклеїнових кислот та нуклеотидів.
Пурин
У складі нуклеїнових кислот (див.) і нуклеотидів (див.) містяться головним чином аденін (6-аминопурин) і гуанін (2-аміно-6-оксипурин). У дуже малих кількостях нуклеїнових кислот виділені метильовані похідні аденіну і гуаніна (метиладенин, диметиладенин, метил - та диметилгуанин та ін). У процесі обміну речовин в організмі аденін і гуанін окислюються відповідно до гіпоксантин (6-оксипурнн) і ксантин (2,6-диоксипурин). Кінцевим продуктом обміну пуринових основ у людини і людиноподібних мавп є сечова кислота (див.), що представляє 2, 6, 8-триоксипурин. У більшості ссавців сечова кислота окислюється до розчинного продукту алантоїну, у вигляді якого і виводиться з організму. У невеликих кількостях в сечі, калі, а також у тканинах і рідинах організму зустрічаються і вільні пуринові основи.
Пуринові основи, що містять аміногрупу (аминопурины), є слабкими основами. У оксипуринов (гіпоксантин, ксантин, сечова кислота) переважають кислотні властивості. П. о. погано розчиняються у воді. Вони характеризуються сильним поглинанням ультрафіолетових променів в області довжини хвилі близько 260 ммк. Визначення спектру поглинання в ультрафіолетових променях служить головним методом ідентифікації і визначення П. о.
