Районні лікарні

Центральна районна лікарня - це провідне лікувально-профілактичний заклад району. На неї покладається керівництво всією мережею охорони здоров'я в районі. Головний лікар такий лікарні одночасно є головним лікарем району. Йому підпорядковані всі лікувально-профілактичні установи, розташовані на території району (за винятком відомчих та обласного підпорядкування).
Лікарня повинна вирішувати такі основні завдання: - забезпечувати кваліфікованої спеціалізованої стаціонарної та поліклінічної медичною допомогою населення, що проживає в районному центрі і у всьому районі;
- забезпечувати організаційно-методичне керівництво і контроль за діяльністю всіх медично-санітарних установ району; планувати, фінансувати і організовувати матеріально-технічне постачання закладів охорони здоров'я району;
- постійно розробляти і здійснювати заходи, спрямовані на підвищення якості медичного обслуговування населення району, зниження захворюваності, інвалідності, лікарняної летальності, загальної і дитячої смертності; підвищувати кваліфікацію лікарів і середніх медичних працівників району.
До складу центральної районної лікарні входять стаціонар з приймальним відділенням, поліклініка (з консультативними прийомами лікарів-фахівців для жителів району), лікувально-діагностичні відділення, кабінети і лабораторії, організаційно-методичний кабінет; відділення швидкої та невідкладної медичної допомоги, патологоанатомічне відділення (морг) та господарська служба.
В організаційно-методичному кабінеті центральної районної лікарні постійно аналізуються якісні показники діяльності закладів охорони здоров'я району.
Районна санітарно-епідеміологічна станція, центральна районна лікарня розробляють і проводять на території району комплексні протиепідемічні і санітарно-гігієнічні заходи.
Колектив центральної районної лікарні розробляє і здійснює у районі комплексні заходи з диспансерного обслуговування провідних професій працівників радгоспів, промислових підприємств, колгоспників і решти населення.
На диспансерний облік беруть:
а) здорових: механізаторів, доярок, тваринників, керівників господарств, передовиків сільськогосподарського виробництва, людей, які працюють у несприятливих виробничих умовах, та юнаків до 18 років;
б) хворих: виразковою хворобою шлунка і дванадцятипалої кишки, анацидным гастритом, серцево-судинними захворюваннями, діабетом, туберкульозом легень, які перенесли черевний тиф і дизентерію і т. д.
Диспансеризацією займаються всі лікувально-профілактичні заклади району під керівництвом лікарів центральної лікарні. Фахівці центральної лікарні, згідно з графіком, виїжджають у всі номерні та дільничні лікарні району. Там вони консультують хворих, контролюють виконання раніше даних рекомендацій з організації роботи, аналізують якість надання медичної допомоги населенню і т. д.
Надаючи великого значення підвищенню кваліфікації лікарів і середніх медичних працівників, лікарня регулярно проводить районні конференції лікарів, фельдшерів і акушерок. На цих конференціях розглядаються актуальні питання клініки і лікування різних захворювань з детальним обговоренням їх.
Однією з форм підвищення кваліфікації середніх медичних працівників є періодична робота фельдшерів, медичних сестер і акушерок дільничних лікарень в центральній лікарні. Завдяки цьому весь медичний персонал закладів охорони здоров'я району поступово проходить підвищення кваліфікації.
У центральній лікарні, так само як і в інших лікарнях, лікарі спільно з медичними сестрами працюють у стаціонарі, поліклініці і надають допомогу на дому. Функції медичних сестер в основному такі ж, як і в описаних вище міських об'єднаних лікарнях.
Поряд з центральною районною лікарнею в районі продовжують функціонувати колишні районні лікарні (до укрупнення сільських адміністративних районів) або, як їх тепер називають, районні (номерні) лікарні. Їх діяльність в основному не виходить за межі колишніх кордонів старого району. За цими лікарнями збережені функції головних лікарень в межах старих районів. У них виявляється спеціалізована стаціонарна та амбулаторна допомога жителям населеного пункту, в якому вони розташовані, і всьому населенню району; але в основному проживає на території колишнього району.
Лікарі-фахівці номерної лікарні за графіком виїжджають у дільничні лікарні, фельдшерсько-акушерські пункти, надаючи там консультативну допомогу лікарям і середнім медичним працівникам. Так само як і в центральній лікарні, тут проводиться підвищення кваліфікації лікарів і середніх медичних працівників свого «куща». Аналізується діяльність дільничних лікарень та фельдшерсько-акушерських пунктів.