Реабілітація - це комплекс медичних, психологічних, педагогічних, соціальних і трудових заходів, спрямованих на відновлення здоров'я і працездатності хворого. Реабілітація підрозділяється на медичну та трудову.
Медична реабілітація включає в себе медикаментозне, хірургічне, фізіотерапевтичне та інші види лікування, які поряд з лікуванням хвороби сприяють швидкому відновленню функцій організму, які необхідні для повернення до трудової діяльності.
Трудова реабілітація створює сприятливі умови і видужуючим хворим зі зниженою працездатністю для повернення в колишню трудову і суспільну середу або забезпечує можливість змінити професію. З цією метою на тлі лікування хворому даються рекомендації про підходящої йому професії за станом здоров'я, здійснюється навчання новим професійним навичкам. Медична та трудова реабілітації пов'язані один з одним, причому медична реабілітація поступово переходить у трудову.
Для успішної реабілітації: ранній початок відновлювальних заходів, етапне таке лікування від початку захворювання до його результату, комплексний характер лікування, що включає всі види відновного лікування та трудової реабілітації, індивідуалізація заходів з урахуванням особистісних особливостей хворого.
Найбільш поширена 3-етапна система реабілітації: лікарня - стаціонарний центр реабілітації або санаторій - поліклініка (санаторій). На всіх етапах реабілітації широко застосовується лікувальна фізична культура.
На лікарняному етапі лікувальна фізична культура (при ранньому її застосуванні) попереджає розвиток ускладнень, що призводять до зниження працездатності. У процесі занять хворий навчається правильного положення в ліжку, пасивним рухам, адаптується до розширення обсягу рухів у положенні сидячи, потім стоячи, навчається ходьбі. При довгостроковій реабілітації лікувальна фізична культура спрямована на усунення порушених функцій, розвиток компенсацій, загальне зміцнення організму.
В стаціонарному центрі реабілітації лікувальна фізична культура переслідує мету подальшої активізації хворого, підготовки його до побутової діяльності, відновлення навиків з самообслуговування, тренування в ходьбі, створення основ для застосування працетерапії.
У поліклініці лікувальна фізична культура спрямована на подальше відновлення функцій, а в необхідних випадках - на вдосконалення компенсацій, підготовку хворого до суспільно корисної праці. Рухові якості підвищуються з допомогою тренування. Поряд з гімнастичними вправами широко використовуються спортивно-прикладні вправи та ігри.
Таким чином, заняття лікувальною фізичною культурою в процесі реабілітації забезпечують боротьбу з гіпокінезією і стимулюють активність самого хворого, вдосконалюють компенсації та адаптують його до фізичних навантажень (Ю. А. Данько).
У спортсменів, які отримали травми, при захворюванні або фізичному перенапруженні реабілітація спрямована на відновлення здоров'я, порушених функцій, спортивної працездатності і спортивної майстерності. В комплексі реабілітаційних заходів використовуються медичні, педагогічні та психологічні засоби, а також лікувальна фізична культура. В період одужання в заняття включаються загальнорозвиваючі вправи спортивно-допоміжного характеру або лікувальна фізкультура поєднується зі спеціально організованою тренуванням. При травмах для підтримання або відновлення спортивної форми застосовуються вправи тренують дозуваннях для розвитку сили різних груп м'язів непошкоджених частин тіла у вихідних положеннях, що виключають навантаження на травмовану область, а для підтримки витривалості - плавання. Залежно від спортивної спеціалізації підбираються вправи, які підтримують рухові якості і навички, необхідні для даного спортсмена.
