Рентгенологічне дослідження

Сторінки: 1 2 3 4

Це пов'язано з тим, що для правильного судження про тих чи інших патологічних змінах в якому-небудь органі, частини тіла або анатомічному утворенні необхідно знати нормальну рентгенологічну картину досліджуваної області. Нормальна ж рентгеноанатомия вивчається на основі так званих стандартних, типових, загальноприйнятих проекцій дослідження, знання яких, так само як і вміння відтворити їх при рентгенографії, є обов'язковим як для лікаря-рентгенолога, так і для його помічника- рентгенолаборанта. Це особливо важливо при порівняльній оцінці парних анатомічних утворень, таких як суглоби, кісткові канали зорових нервів, окремих елементів скроневої кістки (піраміда, соскоподібний відросток) і т. д. Іноді тільки ретельне вивчення двох рентгенограм симетричних частин тіла правої і лівої сторони, вироблених при абсолютно однакових методичних і технічних умовах, дозволяє встановити в одній з них наявність патологічних змін. Не менш важливо отримувати ідентичні рентгенограми при динамічному спостереженні за перебігом патологічних процесів через певні проміжки часу, зокрема при оцінці результатів лікування, процесів загоєння переломів і т. п.
Площинні зображення рентгенологічно досліджуваних об'єктів залежать від напрямку головного, або центрального пучка рентгенівського випромінювання по відношенню до тієї чи іншої площини об'єкта дослідження і від положення останнього по відношенню до площини рентгенівського екрану при рентгеноскопії або рентгенівської плівки при рентгенографії. В рентгенології, як і в анатомії, розрізняють три головні, або основні, площині дослідження по відношенню до людини, що знаходиться у вертикальному положенні: сагиттальную, фронтальну і горизонтальну.
Сагітальній площина, що Проходить спереду назад, називається серединної, або медіанної. Вона ділить тіло людини на дві дзеркально симетричні протилежні половини. Всі інші сагиттальные серединної площини паралельні і проходять справа або зліва від неї. Фронтальні площини паралельні площині лоба і, отже, перпендикулярні серединної площини. Вони ділять тіло людини на дві частини - передню і задню. Горизонтальна площина перпендикулярна обом вертикальних площинах - сагітальній та фронтальній.
При сагітальному напрямку центрального пучка рентгенівського випромінювання перпендикулярно поверхні тіла виходить фронтальна проекція. Якщо при цьому промені проходять спереду назад, тобто досліджуваний розташований особою до трубки, а спиною до екрану або плівці, таку проекцію називають передньо-задній. При проходженні променів ззаду наперед утворюється задньо-передня проекція. Фронтальні проекції часто називають прямими (передніми або задніми в залежності від сторони тіла, зверненої до плівці). При проходженні променів у фронтальній площині виходить сагітальній проекції, або, як її частіше називають, бічна (права або ліва в залежності від сторони тіла, прилеглої до плівці). Горизонтальні проекції, або, як їх частіше називають, аксіальні, отримують, направляючи пучок випромінювання уздовж довгої осі тіла.
Крім прямих проекцій, що утворюються при перпендикулярному напрямку променів до тіла, що досліджується, розрізняють косі проекції, одержувані шляхом нахилу рентгенівської трубки в праву або ліву сторону тіла, а також у краніальному - головному або протилежному - каудальному напрямку. Косі проекції можна отримувати також при відповідному повороті або нахилі досліджуваного.
З метою зручності, точності і швидкості установки трубки в певному заданому положенні штативи сучасних рентгенівських апаратів (див.) забезпечені пристосуваннями для центрації, угломерами і лінійними шкалами, а також пристроями, які забезпечують фіксацію хворих при знімках.