Народжуваність

Народжуваність - кількість народжень у рік на 1000 середньорічної чисельності населення.
В останні десятиліття відзначається зниження народжуваності у всіх країнах, за винятком колишніх колоніальних і слаборозвинених країн, де рівень народжуваності ще високий. Поряд зі зниженням народжуваності у ці ж роки у всіх розвинених країнах відзначається різке зниження смертності населення, особливо дитячої. Це, безсумнівно, позначається на показнику народжуваності (відносне зменшення цього показника). У роки Великої Вітчизняної війни народжуваність в СРСР скоротилася, а після закінчення війни встановилася на рівні значно нижче довоєнного. На рівень народжуваності у повоєнні роки відоме впливали наслідки війни - значне скорочення кількості осіб продуктивного віку; крім того, має значення помітне старіння населення. До основних причин зниження народжуваності у СРСР відносяться також переселення великих мас населення із сіл в міста, де народжуваність зазвичай нижче; зростання зайнятості жінок у суспільному виробництві.
В СРСР забезпечується позитивний природний приріст населення (з урахуванням порівняно стабільного рівня смертності). Приріст населення визначається різницею між народжуваністю і смертністю. У 1970 р. природний приріст населення в СРСР становив 9,2 на 1000 населення (17,4 народжень мінус 8,2 випадків смерті на 1000 жителів).
Для визначення рівня народжуваності користуються коефіцієнтом народжуваності, вираженим у числі народжених за рік (живонароджених) на 1000 населення. Для більш точного вимірювання рівня народжуваності застосовується загальний коефіцієнт плодючості (або коефіцієнт фертильності, спеціальний коефіцієнт народжуваності) - відношення числа народжених за рік до чисельності жінок у період плідності (15-49 років), обчислюється на 1000 жінок. См. також Демографія.