Санітарна охорона території (санітарна охорона кордонів) - комплекс заходів, що застосовуються з метою попередження занесення карантинних інфекційних хвороб (чуми, холери, жовтої лихоманки, віспи, висипного і поворотного тифов).
Заходи по санітарній охороні території визначаються міжнародними санітарними конвенціями і угодами, а також спеціальними інструкціями Моз СРСР.
Санітарна охорона території здійснюється санітарно-карантинними відділеннями басейнових та портових санепідстанцій, санітарно-контрольними пунктами залізничних санепідстанцій, міжнародних аеропортів і автодорожніх магістралей, лікарсько-спостережними станціями та пунктами, а також всіма санепідстанціями та іншими спеціалізованими установами санітарно-епідеміологічної служби Моз СРСР.
Заходи по санітарній охороні території поділяються на адміністративно-санітарні та медико-санітарні.
До числа адміністративно-санітарних заходів належать: заборона в'їзду
і виїзду осіб, хворих або мають можливий контакт з хворими карантинними інфекціями; заборона прийому посилок або вантажів з країн, неблагополучних по чумі, та харчових продуктів з країн, неблагополучних по холері; закриття державного кордону у разі появи чуми або холери; запровадження карантинного режиму на території, яка є осередком карантинної інфекційної хвороби.
До медико-санітарним заходам відносяться: а) санітарний огляд вантажів, багажу та транспортних засобів; б) лікарський огляд хворих та осіб, які спілкувалися з хворими, з числа пасажирів, що прибувають або обслуговуючого персоналу; в) ізоляція хворих або осіб, підозрілих на захворювання карантинними інфекціями; г) обсервація осіб, які контактували з хворими; д) проведення дезінфекції, дезінсекції та дератизації транспортних засобів, транспортних об'єктів, вантажів і багажу, підозрілих на зараження карантинними інфекціями; е) направлення екстреного сповіщення про виявлення випадків карантинних інфекцій або випадків смерті від цих інфекцій у вищестоящі органи охорони здоров'я; ж) проведення профілактичних щеплень у вогнищі і особам, які виїжджають у країни, неблагополучні по карантинних інфекцій.
Всі судна, що заходять у порти країн, неблагополучних по чуму і холеру, повинні мати необхідне протиепідемічний майно на випадок появи захворювання на судні. На території портів та їм подібних споруд не рідше 2 разів на рік має проводитися суцільне винищення гризунів.
Санітарно-карантинні пункти (див.) повинні мати необхідні приміщення, майно та медикаменти для ізоляції та госпіталізації хворих, а також для обсервації були в контакті з хворими. Кожен пункт зобов'язаний мати обладнання та засоби для проведення дезінфекції, дезінсекції та дератизації.
При завезенні із-за кордону вовни, шкір і худоби можуть бути також занесені та деякі інші інфекції (сибірка, туляремія, бруцельоз і ін). Заходи по відношенню до цих інфекцій проводяться санітарно-епідеміологічною службою спільно з ветеринарно-санітарним наглядом (див.).
