Сторінки: 1 2

Санітарний нагляд

Санітарний нагляд (державний санітарний нагляд) - функція санітарно-епідеміологічної служби, що забезпечує спостереження за виконанням санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних норм і правил. Постановою Ради Міністрів СРСР від 29 жовтня 1963 р. «Про державний санітарний нагляд в СРСР» на санітарно-епідеміологічну службу Міністерства охорони здоров'я СРСР і міністерств охорони здоров'я союзних республік покладено державний санітарний нагляд за дотриманням міністерствами, державними комітетами, відомствами, підприємствами, організаціями, установами і громадянами гігієнічних норм, санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил.
Основним завданням державного санітарного нагляду є здійснення контролю за проведенням заходів, спрямованих на ліквідацію та попередження інфекційних, паразитарних та професійних захворювань, а також забруднення зовнішнього середовища (водойм, ґрунту, атмосферного повітря) шкідливими промисловими викидами і господарсько-побутовими відходами, на оздоровлення умов праці, навчання та побуту населення.
В систему санітарно-епідеміологічної служби входить Головне санітарно-епідеміологічне управління Міністерства охорони здоров'я СРСР, санітарно-епідеміологічні управління і республіканські санітарно-епідеміологічні станції міністерств охорони здоров'я республік, санітарно-епідеміологічні станції країв, областей, округів, міст і районів, басейнів, портів і лінійних ділянок на водному транспорті. Служба очолюється Головним державним санітарним лікарем СРСР - заступником міністра охорони здоров'я СРСР, в республіках - головними державними санітарними лікарями відповідних адміністративних територій - заступниками міністрів охорони здоров'я республік або заступниками завідуючих відділами охорони здоров'я. Головні державні санітарні лікарі одночасно очолюють відповідні санітарно-епідеміологічні станції (див.). Медичні служби Міністерства шляхів сполучення, Міністерства цивільної авіації, Комітету державної безпеки при Раді Міністрів СРСР, Міністерства внутрішніх справ СРСР і Міністерства оборони СРСР, що здійснюють санітарний нагляд на об'єктах відповідного підпорядкування.
Державний санітарний нагляд здійснюється у формі попереджувального та поточного нагляду.
Попереджувальний санітарний нагляд має на меті попередню гігієнічну оцінку питань, пов'язаних з впровадженням у практику гігієнічних норм і правил - при затвердженні норм проектування, державних стандартів і технічних умов, впровадженні нових речовин і виробів у народне господарство; у процесі проектування, будівництва і реконструкції підприємств, окремих будівель, споруд і в цілому населених місць; при впровадженні нових технологічних схем виробництва, оцінки робочого інструментарію, призначеного для серійного випуску, і т. д.
Поточний нагляд передбачає регулярний плановий контроль за дотриманням гігієнічних норм, санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил, тобто встановленого санітарно-протиепідемічного режиму в процесі експлуатації підприємств, установ, споруд різного призначення, контроль за санітарним станом населених місць, умов праці, побуту і навчання населення.
Основами законодавства Союзу РСР і союзних республік про охорону здоров'я за санітарно-епідеміологічною службою МОЗ СРСР закріплено право стверджувати гігієнічні норми і правила та встановлювати порядок здійснення державного санітарного нагляду. Всі проекти стандартів і технічних умов на продукти харчування, нові види сировини, промислових і будівельних виробів, тари і пакувальних матеріалів, полімерних та синтетичних матеріалів затверджуються тільки після погодження з Міністерством охорони здоров'я СРСР або міністерством охорони здоров'я союзної республіки.