Сторінки: 1 2

Санітарний нагляд

Санітарний нагляд включає контроль за застосуванням нових хімічних речовин, засобів і методів для виробництва і обробки продуктів харчування, а також використання стимуляторів росту рослин і тварин, хімічних засобів захисту рослин і т. д.; здійснює контроль за заходами щодо радіаційної безпеки та санітарної охорони території СРСР від занесення і поширення карантинних та інших інфекційних захворювань.
Посадові особи, які очолюють санітарно-епідеміологічну службу, мають право вимагати проведення санітарних та протиепідемічних заходів, давати обов'язкові висновки з питань, пов'язаних з гігієнічної компетенцією, тимчасово забороняти або припиняти до проведення необхідних оздоровчих заходів експлуатацію різних об'єктів народного господарства, припиняти будівництво будівель і споруд, виносити постанови про знищення продуктів, визнаних непридатними до вживання в їжу, усувати від роботи інфекційних хворих, вимагати їх обов'язкової госпіталізації, дезінфекції приміщень і предметів та в необхідних випадках накладати карантин. Крім того, вони вирішують питання про обов'язкові профілактичні щеплення.
Право безперешкодного відвідування об'єктів нагляду, отримання відомостей для з'ясування санітарного та епідеміологічного стану об'єкта та відбору проб харчових продуктів, предметів та матеріалів для лабораторного аналізу та гігієнічної експертизи, а також право зняття проби з харчових продуктів поряд з лікарями надано також помічників санітарного лікаря епідеміолога. Основними методами роботи санітарно-епідеміологічної служби є: 1) метод обстеження, в процесі якого виявляється санітарний стан об'єктів контролю, пред'являються вимоги про проведення необхідних санітарно-оздоровчих та протиепідемічних заходів і складається акт; 2) статистичний метод, який передбачає систему облікових та звітних даних про захворюваність і виконану роботу і т. д.; 3) метод лабораторних досліджень, що включають гігієнічні, бактеріологічні, санітарно-бактеріологічні та вірусологічні визначення, які служать основою для оцінки санітарно-епідеміологічного стану об'єкта нагляду, ефективності проведених заходів і т. д. На підставі вивчення санітарно-епідеміологічного стану населених місць і захворюваності інфекційними, паразитарними та професійними хворобами санітарно-епідеміологічною службою вносяться пропозиції у відповідні органи про проведення необхідних оздоровчих і протиепідемічних заходів.
Про недотримання встановлених правил повідомляється керівникам підприємств, установ і організацій, у віданні яких перебувають ці об'єкти контролю, доводиться також до відома партійних, профспілкових та інших громадських організацій. У тих випадках, коли заходи дисциплінарного стягнення та громадського впливу виявляються недостатніми, на винних осіб може бути накладено грошовий штраф. Державний санітарний нагляд здійснюється санітарно-епідеміологічною службою з широким залученням громадського активу санітарно-епідеміологічних станцій - громадських санітарних інспекторів. Середні медпрацівники здійснюють санітарний нагляд у межах наданих їм повноважень (див. Помічник санітарного лікаря. Помічник лікаря-епідеміолога, Фельдшер).