Ощадні операції при ендометріозі

Сторінки: 1 2 3 4 5

Відомо, що результат хірургічного лікування ендометріозу залежить від радикальності операції. Однак розширення обсягу операції зменшує шанси на збереження специфічних функцій жіночого організму. Зазначене положення є причиною відстрочки операції, що призводить до прогресування захворювання, особливо у молодих пацієнток, залученню в процес суміжних органів, появи неврологічних порушень, і коли приймається рішення про операцію, то нерідко обсяг її стає таким, що мова може йти лише про визволення жінок від болісних страждань і відновлення працездатності. Час для виробництва органозберігаючих операцій виявляється втраченим.
З урахуванням викладених особливостей нами були розроблені методики ощадних операцій при різних локалізаціях генітального та екстрагенітального ендометріозу.
Показаннями для таких операцій є:
1. Вроджені форми ендометріозу у пацієнток юного і молодого віку (ендометріоз яєчників, додаткового роги матки, задній частині перешийка матки, позашийковий ендометріоз).
2. Ендометріоз в репродуктивному віці, що є причиною безпліддя. Сюди відносять пацієнток, у яких болі відсутні або припинилися після консервативної терапії і провідними проявами захворювання залишаються безпліддя або звичне невиношування на ґрунті ендометріозу (найчастіше позашийкового або яєчників).
3. Прагнення зберегти менструальну функцію, коли можливість дітонародження вже втрачена.
Наявність екстрагенітального ендометріозу (ураження кишечника, сечоводів і сечового міхура), про що свідчить наш досвід, не є протипоказанням для ощадних операцій.
Хвора Ф., 30 років, поступила в клініку 02.11.81 р. з приводу тяжкої форми генітального та екстрагенітального ендометріозу. Менструації з 12 років, по 3-4 дні через 28 днів, болючі. Вагітностей не було. З 1974 р. отримувала лікування з приводу передбачуваного запалення придатків матки. У 1979 р. перенесла тонзиллектомію і чревосеченіе з видаленням фіброматозного вузла матки і резекцією кістозно-зміненої частини правого яєчника.
В результаті поглибленого обстеження в клініці було встановлено діагноз: аденоміоз матки, кістозна форма ендометріозу лівого яєчника, позашийковий ендометріоз з поширенням в параректальну і паравагинальную клітковину, а також передню стінку прямої кишки без проростання в просвіт її; рубцевого стенозування і деформація нижнього відділу лівого сечоводу, ендометріоз ректосигмоїдного відділу товстої кишки з вираженим стенозірованіем її в чотирьох місцях; первинне безпліддя; прохідність маткових труб збережена.
З урахуванням молодого віку пацієнтки і великого бажання мати дитину вирішено провести операцію в ощадному обсязі.
Під час операції 20.11.81 р. передбачуваний діагноз повністю підтвердився. Крім того, були виявлені три вогнища ендометріозу в сечовому міхурі, множинні вогнища на задніх листках широких маткових зв'язок (більше зліва). Лівобічний гематосальпінкс з вогнищами ендометріозу в трубі.
Обсяг операції: чревосеченіе, резекція кістозно-зміненої частини лівого яєчника з видаленням гематосальпинкса. Виділення з рубців нижнього відділу лівого сечоводу з усуненням його деформації та стенозування. Висічення вогнищ ендометріозу з сечового міхура і задніх листків широких маткових зв'язок. При цьому були виділені з зрощень нижній відділ правого сечоводу і праві придатки матки. Висічення позашийкового ендометріозу разом з параректальної і паравагинальной склерозованих клітковиною, у якій були виявлені вогнища ендометріозу (вилучений блок тканини 6X6X5 см). Резекція ректо-сигмоидного відділу товстої кишки (довжина резецированного ділянки - близько 25 см) з формуванням анастомозу кінець в кінець.
В післяопераційному періоді хвора велася активно. Встала з ліжка на наступний ранок, через 12 год з моменту закінчення операції, вмилася і надалі самостійно ходила в туалет в супроводі медсестри реанімаційного відділення. Хворий проводилися загальний масаж, адекватне парентеральне харчування (2500 кДж/добу) з використанням розчинів глюкози з інсуліном, комплексів амінокислот (альвезин, аминосол, гепастерил, мориамин та інші з додаванням розчинів альбуміну та протеїну), жирових емульсій (интралипид і липофундин), сорбітолу, гексозофосфата, альгурина і вітамінів. Підтримувалися КОС і водно-електролітний баланс.
Гістологічно діагноз ендометріозу всіх зазначених локалізацій підтверджений.
Хвора виписана з клініки на 29-е добу після операції під спостереження фахівців за місцем проживання. Протягом 9 міс проводилися закріплює гормональна терапія (бисекурином і оксипрогестерону капронат) і рассасывающая терапія. Менструальна функція нормалізувалася, припинилися болі. Надалі настала вагітність. 08.06.83 р. при терміні вагітності 36-37 тиж самостійно народила в тазовому передлежанні хлопчика і дівчинку масою по 2550 р. Крововтрата в пологах - 200 мл. Тривалість пологів - 4 год 20 хв. Післяпологовий період протікав без ускладнень.
Після пологів пройшло 7 років. Мати здорова. Діти розвиваються нормально.
Це спостереження представляє інтерес в різних аспектах:
1. Показана можливість виконання операції в ощадному обсязі при великому генітальному і экстрагенитальном ендометріозі.
2. Незважаючи на значний обсяг операції, вдалося зберегти специфічні функції жіночого організму, що виразилося в настанні вагітності двійнятами і мимовільному розродженні із сприятливим результатом.
3. Підтверджено встановлене нами положення про швидке розповсюдження ендометріозу у пацієнток молодого віку.
Надалі у молодих пацієнток проводячи ощадні операції при ураженні ендометріозом заочеревинного відділу прямої кишки і стенозірованіі останньої, ми резецировали уражену ділянку товстої кишки з накладенням компресійного анастомозу.