Сірка

Сірка (Sulfur, S) - хімічний елемент VI групи періодичної системи елементів Менделєєва Д. І.; порядковий номер 16, атомний вага (маса) 32,064; валентність -2, +4, +6. Сірка нерозчинні у воді, добре розчиняється в органічних розчинниках. Горить з утворенням двоокису сірки (сірчистий газ, SO2) - безбарвного газу з різким запахом, що застосовується для дезінфекції та дезінсекції. При розчиненні у воді S02 утворює сірчисту кислоту-H2SO3, яка, реагуючи з сірої дає тиосерную (серноватистую) кислоту-H2S2O3. При нагріванні в присутності каталізаторів сірчистий газ окислюється з утворенням сірчаного ангідриду (SO3), при розчиненні якого утворюється сірчана кислота (див.). З воднем сірка утворює сірководень (H2S) - безбарвний отруйний газ із запахом тухлих яєць (див. Сірководень). Сполуки сірки входять до складу клітин рослинних і тваринних організмів.
При взаємодії сірки з органічними речовинами організму утворюються сульфіди і пентатионовая кислота, від присутності яких залежать кератолітичні, протимікробні та протипаразитарні властивості сірки. Сірка входить до складу сірчаної мазі, мазі Вількінсона (Unguentum Wilkinsoni: дьогтю рідкого 15 частин, карбонату кальцію 10, сірки очищеної 15, мазі нафталанной 30, мила зеленого 30, води 4 частини), що застосовується при корості, грибкових та інших захворюваннях шкіри і рідини Флеминкса, що застосовується для лікування корости. У медичній практиці використовують очищену і осаджену сірку.
Сірка очищена (Sulfur depuratum). Призначають при ентеробіозі, як проносне (0,5 - 1 г на прийом), для пірогенний терапії при шизофренії, прогресивному паралічі та ін (1% розчин в персиковому маслі), при псоріазі, себореї, корості і ін. (зовнішньо 5, 10 і 20% мазі і присипки).
Сірка осаджена (Sulfur praecipitatum), або сірчане молоко,- дрібний блідо-жовтий порошок, нерозчинний у воді. Призначають у тих же випадках і дозах, що і очищену сірку. В біології та експериментальній медицині використовують в якості індикатора радіоактивну сірку.
Слід враховувати, що з-за високої дисперсності осадженої сірки при прийомі її всередину може статися бурхливий і рясне утворення сульфідів в кишечнику, що може призвести до отруєння сірководнем.