Серопрофілактика (сироваткова профілактика, пасивна імунізація) - раннє застосування імунних сироваток, нормального або імунного гама-глобуліну або сироватки крові здорових дорослих людей з метою попередження інфекційного захворювання.
Найкращий ефект досягається при максимально ранньому використанні гамма-глобуліну або сироватки від моменту можливого зараження.
На відміну від вакцинації (див.), при серопрофилактике в організм вводяться сироватки (див.) з антитілами і, отже, організм практично негайно стає в тій чи іншій мірі резистентним до певної інфекції. В окремих випадках серопрофілактика, не попереджаючи захворювання, призводить до зниження його тяжкості, частоти ускладнень і летальності.
Разом з тим серопрофілактика забезпечує пасивний імунітет лише в межах 25-30 діб. Введення сироватки, отриманої з крові тварин, може викликати сироваткову хворобу (див.) і таке грізне ускладнення, як анафілактичний шок (див. Анафілаксія). Для попередження сироваткової хвороби у всіх випадках сироватку вводять по Безредке в два етапи: спочатку 1,5 - 2 мл, а через 1,5-2 години всю дозу або, краще, в перший раз - 0,1 мл, через 30 хв.-0,2 мл і через 1 годину всю дозу. Більш ефективно з метою серопрофилактики вводити гамма-глобулін (див.).
Серопрофілактика проводять проти правця, анаеробних інфекцій, дифтерії, сибірської виразки, чуми, ботулізму та інших захворювань. При ряді інфекційних захворювань одночасно з сироватковими препаратами при серопрофилактике використовують і інші засоби: антибіотики при чумі, анатоксин при правці і т. д.
См. також Серотерапія.
