Статеві злочини

Статеві злочини - суспільно небезпечні дії, що вчиняються для задоволення статевої потреби, що порушують статеву недоторканність особи. Статеві злочини часто супроводжуються тілесними ушкодженнями або розладом здоров'я.
Радянські закони стоять на сторожі моральних засад суспільства і оберігають здоров'я громадян і особливо психіку дітей. Покарання за статеві злочини передбачені статтями 117-121 КК РРФСР і відповідними статтями КК союзних республік.
Так, наприклад, статтею 117 КК РРФСР передбачено покарання за зґвалтування - статеві зносини з застосуванням фізичного насильства, погрози або використанням безпорадного стану. Дане статевий злочин загострюється, якщо його вчинила група людей або неповнолітня потерпіла, а також якщо за зґвалтуванням пішли самогубство, тяжкі тілесні ушкодження, зараження венеричною хворобою, нервово-психічні розлади та ін.
Статтею 120 КК РРФСР передбачена кримінальна відповідальність за розпусні дії по відношенню до неповнолітніх. До таких дій належать не тільки фізичні маніпуляції, але і розмови на сексуальні теми.
При розслідуванні статевих злочинів судово-медична експертиза встановлює факт статевих зносин, наприклад виявлення сперми в піхву або розрив дівочої пліви у постраждалої не жила до цього статевим життям; виробляє опис тілесних ушкоджень, з'ясовує їх походження і встановлює ступінь їх тяжкості; встановлюється, чи досягла потерпіла статевої зрілості. При розслідуванні статевих злочинів іноді проводять судово-психіатричну експертизу для з'ясування, чи не є статевий злочин результатом психічного захворювання у підозрюваного у злочині і не настало у постраждалої після зґвалтування психічне захворювання.
См. також Статеві збочення.

Статеві злочини - злочини проти життя, здоров'я, свободи і гідності особистості, які полягають у порушенні статевої недоторканності. П. п. кваліфікуються ст. ст. 117 -121 КК РРФСР і відповідними статтями КК союзних республік.
Статеві злочини, які пов'язані із застосуванням фізичного чи психічного насильства, караються найбільш суворо.
Зґвалтуванням (ст. 117 КК РРФСР) вважається статеві зносини із застосуванням фізичного насильства, погроз чи з використанням безпорадного стану потерпілої. За зґвалтування притягуються до кримінальної відповідальності також особи, які не скоїли статевого акту, але сприяли його вчиненню шляхом застосування насильства до потерпілої. Обтяжуючими ознаками цього злочину є вчинення його групою осіб, згвалтування неповнолітньої або особливо тяжкі наслідки зґвалтування (самогубство, тяжке тілесне ушкодження).
У статті 118 КК РРФСР мається на увазі відповідальність особи, від якої жінка залежна матеріально або по службі, за спонукання її до вступу у статевий зв'язок або до задоволення статевої пристрасті в іншій формі.
В статті 119 КК РРФСР мається на увазі статеві зносини з особою, яка не досягла статевої зрілості, при добровільній участі останнього в цьому акті. Обтяжуючою ознакою цього злочину є задоволення статевої пристрасті в збоченій формі.
Кримінально карані розпусні дії лише щодо неповнолітніх (ст. 120 КК РРФСР).
До розпусних дій належать не тільки які-небудь фізичні маніпуляції, але і розмови на сексуальні теми, ексгібіціонізм та ін.
Мужолозтвом (ст. 121 КК РРФСР) є статеві зносини чоловіка з чоловіком (див. Статеві збочення). Обтяжуючі ознаки цього злочину: застосування фізичного насильства, погроз, зносини з неповнолітньою, використання залежного становища потерпілого.
При статевих злочинах зазвичай потрібне проведення судово-медичної експертизи. Огляду піддаються і потерпіла особа, і підозрюваний суб'єкт. Основним завданням є встановлення факту статевих зносин, а також опис тілесних ушкоджень та з'ясування їх походження. Потрібно також встановити, досягнута або ще не досягнута статева зрілість, є фізичні або психічні причини, які могли призвести до безпорадного стану потерпілої.
У ряді випадків при П. п. виникає необхідність у судово-психіатричній експертизі.