Спайки (синонім: синехії, шварты) - фіброзні тяжі, за допомогою яких органи, вкриті серозною оболонкою (черевної, плевральних порожнинах, серцевій сумці), зрощуються між собою і зі стінкою порожнини. Спайки можуть утворюватися також в суглобових порожнинах. Вони рідко бувають вродженими, частіше є наслідком запального процесу. Складаються спайки з фіброзно-волокнистої тканини, містять кровоносні судини і нерви. Іноді після операцій або запальних процесів у черевній порожнині утворюється велика кількість спайок, в таких випадках говорять про спайкової хвороби.
Спайки обмежують нормальну рухливість органів (кишечника, легенів, серця), викликають зміщення їх, чим порушують їх нормальну функцію. Іноді спайки перетягують кишкову трубку і викликають непрохідність кишечника (див.). Утворення великої кількості спайок може призвести до повного заростання (облітерації) порожнини (плевральних, черевний, серцевої сумки). Заростання порожнини суглоба веде до розвитку фіброзного анкілозу (див. Анкілоз). В спайках може виникати кісткова тканина. Слід мати на увазі наявність у спайках кровоносних судин, які при хірургічному розтині спайок можуть бути джерелом кровотечі.
