Є такі люди: їм легше отримати двійку, ніж вийти і відповісти перед класом. Без допомоги та підтримки розумного і тактовного вчителя тут не впоратися. Є чимало способів «лікування» сором'язливості, наприклад, викликати до дошки не для відповіді, а як би в допомогу вчителю: написати тему уроку, стерти написане, розставити на столі прилади і т. п. Це нескладні доручення, за які не ставиться оцінка, і навіть самі боязкі діти виконують їх без страху. Поступово виробляється звичка запросто виходити до дошки на прохання вчителя, значить, можна вчити далі.
Але і з боку батьків повинна бути забезпечена підтримка.
По-перше, необхідно виключити зі звернень до дитини слова типу «сором'язливий», «боязкий», «тихоня» і т. п. Тільки позитивне навіювання! Звертаємо увагу на ті ситуації, де Ваш «боягуз» був активний і не боявся за наслідки. Підкреслюйте, що Ви вірите в кращі здібності сина або дочки.
Нехай у Вашому домі частіше бувають однокласники дітей. В іграх сором'язливість втрачається, і чим більше у дітей партнерів по іграх у класі, тим менше стримуючих факторів.
Як реагувати батькам на прояв сором'язливості?
- Коли тебе слухає весь клас, дуже важко буває зібратися з думками.
- Ти боїшся, що помилишся, і стануть над тобою сміятися.
- Я сама в дитинстві була такою ж, а потім зрозуміла, що можу відповідати не гірше інших, і оцінки відразу стали високими.
- Я ж знаю, що ти все вивчив. Вчитель квапив тебе, і від хвилювання ти не зміг відповісти правильно. (4).
Пам'ятайте. Ваша тривога тільки посилює скутість дітей. Кожен раз вони тільки і будуть думати, як би не засмутити батьків, і страх за неправильну відповідь збільшується.
Коли діти знають, що їх сором'язливість не викличе роздратування дорослих, вони перестають думати про це і поступово - запасіться терпінням! - звільняються від своїх страхів.
