Порядок призначення експертизи передбачено чинним КПК. Слідчий, визнавши необхідним виробництво експертизи, складає про це постанову. В ньому зазначаються підстави для призначення експертизи, прізвище експерта або назву установи, в якому буде проведена експертиза, питання, поставлені для вирішення, матеріали, що надаються в розпорядження експерта (ст. 184 КПК). При призначенні для виробництва експертизи кількох експертів, вони, перш ніж скласти висновок, радяться між собою. При одностайних висновках експертів вони складають і підписують спільний висновок, при розбіжностях кожен експерт дає свій висновок (ст. 80 КПК).
Прагнення до підвищення доказового значення експертних висновків призвело до існування декількох передбачених КПК організаційних форм експертиз. Крім первинних експертиз, за пропозицією слідчих органів можуть проводитись додаткові експертизи. Необхідність у додатковому укладення найчастіше виникає у зв'язку з недостатньою ясністю або повнотою первинного ув'язнення або у зв'язку з новими слідчими даними. Проведення такої експертизи доручають змін або іншому експертові, який уточнює чи розширює раніше зроблені висновки (ст. 81 КПК). Повторну експертизу проводять при необгрунтованості висновку експерта або сумніви в його правильності (ст. 81 КПК). Для проведення повторної експертизи запрошують іншого експерта або кілька інших експертів.
Деякі види судово-медичної експертизи повинні проводитися обов'язково з участю відповідних спеціалістів. До таких експертизах відносять: 1) визначення ступеня втрати працездатності; 2) експертизи у справах про притягнення до кримінальної відповідальності медичних працівників за професійні правопорушення; 3) особливо складні експертизи за матеріалами слідчих і судових справ.
