Організація судово-медичної експертизи

  • Судово-медична документація
  • Судово-медична експертиза у справі підвищення якості лікувально-профілактичної допомоги населенню
  • В «Основах законодавства Союзу РСР і союзних республік про охорону здоров'я», затверджених на сесії Верховної Ради СРСР 19.12.69, зазначено: «Судово-медична і судово-психіатрична експертиза провадиться відповідно до законодавства Союзу РСР і союзних республік за постановою особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора, а також за ухвалою суду. Порядок організації та провадження судово-медичної і судово-психіатричної експертизи встановлюється Міністерством охорони здоров'я СРСР за погодженням з Верховним Судом СРСР, Прокуратурою СРСР, Міністерством внутрішніх справ та іншими відомствами» (ст. 51).
    Виходячи з цього закону на основі попереднього організаційного досвіду, у відповідності з діючими нормами кримінально-процесуального та цивільно-процесуального кодексів розроблена і введена в дію з 21. 07. 78 р. «Інструкція про виробництво судово-медичної експертизи».
    Ця інструкція затверджена Міністерством охорони здоров'я СРСР і погоджена з Прокуратурою СРСР, Верховним Судом СРСР, Міністерством юстиції СРСР, Міністерством внутрішніх справ СРСР і Комітетом державної безпеки при Раді Міністрів СРСР.
    Одночасно з цієї «Інструкції» були затверджені «Положення про бюро судово-медичної експертизи», «Положення про начальника бюро судово-медичної експертизи міністерства охорони здоров'я союзної республіки», «Положення про начальника бюро судово-медичної експертизи обласного (крайового), республіканського (АРСР), міського (Москва, Ленінград) підпорядкування», «Положення про завідуючого відділом бюро судово-медичної експертизи», «Положення про завідуючого відділенням бюро судово-медичної експертизи», «Положення про лікаря - судово-медичному експертові», «Положення про методичний раді бюро судово-медичної експертизи» і «Положення про головного судово-медичного експерта Міністерства охорони здоров'я СРСР».
    В «Інструкції» і «Положеннях» зазначено: цільове призначення і завдання судово-медичної експертизи в СРСР; законодавчі документи, що визначають її функціонування; структура та підпорядкованість підрозділів експертизи; загальна характеристика об'єктів, що входять в її компетенцію; принципи судово-медичної документації; регламентація прав і обов'язків кожного підрозділу в системі судово-медичної експертизи. Між цими підрозділами, судово-медичними експертами та органами охорони здоров'я існують організаційно-методичне та адміністративно-господарське підпорядкування (схема 1).
    Схема 1. Судово-медична експертиза в СРСР

    «Положенням про бюро судово-медичної експертизи» передбачено, що штати бюро затверджуються в установленому порядку за відповідним штатним нормативам і що в бюро повинні бути такі структурні підрозділи: 1) відділ судово-медичної експертизи потерпілих, обвинувачених та інших осіб; 2) відділ судово-медичної експертизи трупів з судово-гістологічним відділенням; 3) судово-медична лабораторія, до складу якої входять судово-біологічне, фізико-технічна, судово-хімічне відділення; 4) районні, міжрайонні та міські відділення бюро судово-медичної експертизи; 5) господарська частина. У столицях союзних республік районні, міжрайонні та міські відділення не організовуються (схема 2).
    Схема 2. Бюро судово-медичної експертизи.
    «Інструкція» визначає компетенцію судово-медичної експертизи, яка включає: 1) експертизу трупів при насильницької смерті або підозри на неї (див. главу 10); 2) експертизу потерпілих, обвинувачених та інших осіб (див. главу 38); 3) експертизу речових доказів шляхом застосування лабораторних методів дослідження об'єктів (див. главу 43); 4) експертизу за медичними документами, а також за матеріалами кримінальних і цивільних справ, коли судово-медичні висновки (висновок) ґрунтуються лише на даних медичних та судово-медичних документів (історії хвороби, амбулаторні карти, протоколи або акти розтину трупа, показання медичних працівників та свідків та ін).
    При судово-медичних експертизах (дослідження та огляду) повинна існувати єдина організаційна основа, яка забезпечує, з одного боку, дотримання експертами вимог законодавства та нормативних документів, а з іншого, виробництво експертизи із застосуванням науково обґрунтованих, раціонально і доцільно обраних методів. Такою основою є чинні у системі судово-медичної експертизи інструктивно-методичні вказівки.