Суднобудування

Суднобудування (гігієна праці - галузь народного господарства, зайнята проектуванням, будівництвом та оснащенням морських і річкових суден для торгового, транспортного і рибальського флоту, а також кораблів для військово-морських сил.
Основними несприятливими професійно-виробничими факторами у суднобудуванні є аерозолі, що утворюються при зварювальних роботах і складаються з оксидів металів (заліза, марганцю, цинку, хрому та ін) і газів (озон, оксиди азоту, окис вуглецю), а також аерозолі, що утворюються при пневматичному способі фарбування, при зачистки, шліфування та інших процесах. Певне значення може мати і проникаюча радіація.
В процесі ізоляційних робіт в повітря можуть надходити пил пробки, скловолокна, пластмас та інших матеріалів, які використовуються для ізоляції (див. Пил), а також пари розчинників (див.), фарб та клею. Токсичні речовини, що виділяються при оздоблювальних роботах, можуть потрапляти в організм не тільки через органи дихання, але й через шкіру і шлунково-кишковий тракт. Обробка швів пневматичним інструментом є джерелом шуму (див.).
Робота суднобудівників часто проводиться в закритих приміщеннях без природного світла, в незручному положенні і при найбільшому статичному напрузі окремих м'язових груп.
Радикальне оздоровлення умов праці в суднобудуванні досягається шляхом впровадження комплексу технологічних, санітарно-технічних заходів і засобів індивідуального захисту (антифони, респіратори, щитки з подачею повітря і ін); заміною ручних операцій автоматичними (автоматична зварювання під флюсом, автоматичне різання та ін); заміною токсичних лаків, фарб та інших матеріалів на нешкідливі; механізацією трудомістких і важких робіт; пристроєм місцевої та загальнообмінної вентиляції. Важливими є і лікувально-профілактичні заходи (попередні та періодичні медичні огляди робітників, лабораторний контроль за станом виробничої атмосфери та ін).