Профілактика карієсу зубів. Частина 2

читати спочатку

В процесі проведення профілактичних заходів вивчали не тільки противокариозноа дію препаратів, але і їх вплив на організм в цілому. Загальний стан організму оцінювали на підставі індивідуальних медичних карт кожної дитини методом выкипировки числа перенесених захворювань і даних фізичного розвитку (зріст, вага та ін), а потім порівнювали з аналогічними показниками дітей контрольної групи.
Аналіз результатів профілактики проводили протягом 4 - 5 років, так як в подальшому через міграції дітей підбір порівнянних груп утруднений. Однак і цей термін цілком достатній для обгрунтованих висновків про ефективність проведених заходів.
Профілактичні заходи були розпочаті у дітей 1-5-х класів, тобто з 7-12-річного віку. До цій групі дітей щороку додавали перші класи. Всього профілактичні препарати отримували 1712 школярів. Контрольну групу дітей щорічно піддавали профілактичному огляду і планової санації два рази в рік (1193 школяра). З урахуванням відсіву протягом всього періоду спостережень вдалося простежити динаміку карієсу постійних зубів у профілактичному інтернаті у 1244 дітей, а в контрольному - у 1077. У тому числі кожна вікова група мала більше ста школярів, що дало змогу одержати зіставні та статистично переконливі дані.
В результаті систематичних профілактичних заходів протягом усього періоду спостереження, до 5-8-го класу, у дітей інтернату № 5 (профілактичного) дещо знизилася поширеність карієсу зубів (до 73,3-83,9%) порівняно зі школярами контрольної групи (80,8 - 87,0°/). Особливо зменшилася кількість дітей, хворих на карієс, у 5-7-х класах, тобто після 4-5 років профілактики. Так, якщо в інтернаті № 5, при сумарному підрахунку, знову з'явилися каріозні зуби лише у 5,9 ± 0,6% дітей, то у школярів контрольної групи таких осіб було значно більше - 9,6 ± 0,9% (рис. 4). В табл. 19 наведено зведені дані про показники захворюваності карієсом дітей двох інтернатів.
Показники таблиці свідчать про те, що під впливом профілактичних добавок кількість дітей, знову хворих карієсом, було в кілька разів менше, ніж у контрольному інтернаті. Відповідно до цього кількість каріозних постійних зубів у контрольному інтернаті неухильно наростала, а у школярів, які отримували протикаріозні добавки, цей показник практично не змінювався протягом чотирьох років спостереження.
Змінилися і відрізнялися один від одного і показники інтенсивності ураження зубів карієсом у дітей двох спостережуваних інтернатів. Так, у школярів п'ятих класів, які отримували протикаріозні добавки, середній показник КПУ становив 1,9 ± 0,4 на одну дитину (2,6 ± 0,6 каріозної порожнини на одну дитину), а у дітей контрольного інтернату він досягав 2,6 ± 0,1 (3,4 ± 0,2 каріозної порожнини) відповідно. До восьмого класу ця різниця стало більш виразним: у дітей, які отримували протикаріозні добавки, показник КПУ не перевищував 2,4 ± 0,4 на одну дитину в середньому (3,4 + 0,2 каріозної порожнини), в той час як у школярів контрольного інтернату інтенсивність ураження зубів карієсом досягала 3,7 ± 0,3 (4,3 ± 0,4 каріозної порожнини) на одну дитину в середньому. Відмінність досить істотно.
Однак слід зауважити, що показники поширеності та інтенсивності (КПУ) не можуть повністю розкрити та продемонструвати переваги того чи іншого методу профілактики, так як значна частина зубів у дітей до цього моменту вже вражена карієсом. В даному випадку найбільш достовірним і демонстративним є показник приросту каріозних зубів і каріозних порожнин, розрахований в середньому на одну дитину, у динаміці в одних і тих же дітей протягом усього періоду спостереження. Результати аналізу приросту каріозних зубів і порожнин наочно ілюструють ефективність проведених профілактичних заходів : після першого року різниця в прирості каріозних зубів і порожнин не суттєво, проте вже на другий рік ці показники виявилися у профілактичному інтернаті в два рази нижче. Така ж тенденція зберігається і в наступні роки спостереження (рис. 6). Сумарно ці показники в групі дітей, які отримували профілактичні добавки, становили 0,31 ± 0,02 і 0,41 ± 0,02 на одну дитину в середньому, а у школярів контрольного інтернату, де проводили лише планову санацію порожнини рота, щорічний приріст каріозних зубів і порожнин становив 0,56 ± 0,03 і 0,73 ± 0,03 на одну дитину відповідно, тобто був значно вище.

читати далі