Торакоскопия (синонім плевроскопия) - це метод ендоскопічного дослідження плевральної порожнини спеціальним інструментом - торакоскопом, що вводяться через прокол грудної стінки. Торакоскопію проводить лікар. Середній медперсонал здійснює підготовку хворого та інструментарію: торакоскопа - оптичного приладу (стерилізується в парах формаліну) з вмонтованою на дистальному кінці електричною лампочкою, троакара та інструментів для біопсії. У набір входять два торакоскопа - з прямою і боковою оптикою. Торакоскопію проводять після накладання штучного пневмотораксу (див. штучний Пневмоторакс). За 30 хв. до дослідження хворому вводиться підшкірно 1,0 мл 2% розчину омнопону і 0,5 мл 0,1% розчину атропіну. Положення хворого на здоровому боці з підкладеною плоскої подушкою і закинутою за голову рукою. Прокол грудної стінки виробляють в III або IV міжребер'ї по задній або передній пахвовій лінії. Місцева інфільтраційна анестезія 1% розчином новокаїну.
При торакоскопії досліджують парієтальних і вісцеральну плевру, що визначають наявність і характер плевральних зрощень, ступінь спадання легені, наявність пухлини і т. д. Торакоскопия може поєднуватися з введенням антибіотиків в плевральну порожнину, промивання порожнини антисептиками, попелом плевральних зрощень (див. Торакокаустика), біопсією.
Протипоказання: спайки, що перешкоджають накладення пневмотораксу, гнійний вміст плевральної порожнини.
