Щоб шкіра дитини була чистою і здоровою, за нею потрібен щоденний догляд. Перший туалет шкіри проводиться у пологовій кімнаті після перев'язки
пуповини і профілактики бленореї. Дитину кладуть на обігрівається пеленальний стіл, на якому акушерка стерильними ватними тампонами, змоченими в стерильному персиковому або вазеліновій олії, обережно видаляє первородну змазку. Подальший догляд за шкірою здійснюється в дитячій палаті. Щодня під час ранкового туалету сестра стерильною ваткою, змоченою у вазеліновому маслі, протирає шкіру дитини, особливо пахові, пахвові і шийні області і місця за вухами. Для протирання шкіри можна також застосовувати прокип'ячена рослинне масло, дитячий крем, риб'ячий жир. Із зазначених коштів ми віддаємо перевагу дитячого крему. Дуже добре до вазелиновому маслу додати 70% або 96% спирт. Така рідина не тільки очищає і пом'якшує шкіру, але і добре її дезінфікує.
Підмивання дитини проводиться після кожного акту дефекації, а у дітей з дуже чутливою шкірою і після сечовипускання. Підмивання проводиться під струменем теплої води з спеціального бачка або безпосередньо під краном раковини. Попередньо сестра на дотик визначає температуру води, стежачи за тим, щоб вона не була холодною або гарячою. До місця підмивання дитини приносять прикритим пелюшкою або одягненим в кофтинку. Під час підмивання його тримають на вазі в лівій руці, а правою підмивають. При сильному забрудненні підмивання проводять намиленою рукою. Після закінчення підмивання дитини кладуть на пеленальний столик і обсушують обережним прикладанням пелюшки. Дівчаток при підмиванні тримають обличчям догори і обов'язково підмивають спереду назад, інакше можливе забруднення сечівника фекальними масами з подальшим інфікуванням сечовивідних шляхів кишковою паличкою.
У дітей з опрілістю після підмивання провадиться відповідний туалет шкіри (див. гол. 9).
Велике значення надається туалету носових ходів. В носових ходах у недоношених дітей крім сухих кірочок (результат секреції слизової носа) накопичуються і залишки молока, що потрапляє сюди під час відрижки. Це змушує очищувати носові ходи не тільки під час ранкового туалету, але і в міру необхідності протягом дня.
Для туалету носових ходів користуються тонкими ватними джгутиками. Готують їх досить просто. Беруть невеликий шматочок вати, затискають його двома пальцями лівої руки і обертають між великим і вказівним пальцями правої, поки не вийде щільний тонкий джгутик.
Перед початком туалету джгутик злегка змочують у вазеліновому маслі, потім вставляють у носовий хід і обертальними рухами просувають вглиб на 1-1,5 см. Обертальні рухи при згортанні вати в джгутик і при введенні його в ніс повинні збігатися (по ходу годинникової стрілки), інакше під час туалету джгутик розгорнеться. Очищення носових ходів робиться по черзі і різними джгутиками. Використовувати для туалету носових ходів сірники, палички або інші предмети з накрученою на них ватою категорично забороняється.
Промивання очей проводиться під час ранкового туалету, а у дітей з кон'юнктивітом - неодноразово протягом дня. Око протирають стерильною ваткою, змоченою в розчині марганцевокислого калію в розведенні 1 : 8000 або в розчині фурациліну 1 : 5000, в напрямі від зовнішнього краю до внутрішнього. Кожне око протирають окремої ваткою.
Туалет вушної раковини проводиться ваткою, змоченою в кип'яченій воді, а туалет слухового проходу у разі необхідності - сухими ватними джгутиками на зразок тих, які вживають при туалеті носових ходів.
Туалет порожнини рота проводиться тільки у дітей з ураженої слизової (молочниця, афтозний стоматит). Серед багатьох способів лікування молочниці (змазування 1% розчином генціанвіолета, протирання 1 % розчином соди, зрошення аскорбіновою кислотою, вдихання кисню і т. д.) найбільш поширене змазування 20% розчином бури з гліцерином і ністатином. В більшості посібників вказується, що розчин бури тільки наноситься на елементи молочниці, протирати ж слизову оболонку рота або знімати елементи молочниці категорично забороняється. З цього приводу можна зауважити наступне: при нанесенні розчину бури на слизову оболонку рота дитина, як правило, відразу злизує цей розчин, і, природно, при такій короткій експозиції ефект лікування вираженої молочниці буде незначним.
Тому при рясної молочниці туалет слизової рота ми проводимо наступним чином: стерильною паличкою з ваткою наносимо буру на елементи молочниці, після чого паличку дуже обережно обертаємо (але не протираємо) кілька разів в ту і в іншу сторону. При цьому елементи молочниці добре знімаються і пошкодження слизової не настає.
Туалет порожнини рота у дітей з молочницею повинен проводитися кілька разів у день (краще всього перед годуванням). Після зникнення молочниці протягом 1-2 днів показано профілактичне змазування слизової рота.
Туалет статевих органів у дівчаток проводиться при наявності виділень з піхви. Ватку змочують у розчині фурациліну (в розведенні 1:5000) або в розчині марганцевокислого калію (1 :8000) і обережно протирають статеву щілину.
Скупчення смегми між крайньою плоттю і головкою польового члена з-за можливого пошкодження слизової видаляти не слід. При попрілості і мацерації статевого члена показані місцеві ванни з марганцівкою.
