В'яжучі засоби - речовини, які при нанесенні на слизові оболонки або ушкоджену шкіру викликають часткове згортання білків, що знаходяться в слизу або тканинному ексудаті, і утворюють плівку, що захищає чутливі нервові закінчення від впливу подразнюючих факторів; завдяки цьому зменшується біль. Поверхневий шар протоплазми клітин під впливом в'яжучих засобів ущільнюється, клітини зменшуються, секреція з їх поверхні стає менше рясної.
Дрібні судини звужуються внаслідок ущільнення їх стінок і в результаті здавлювання оточуючими тканинами. Обмежуючи набряклість і секрецію, викликаючи звуження судин і зменшення болю, в'яжучі речовини мають протизапальну дію.
В'яжучими властивостями володіють речовини рослинного походження: танін (див.), теальбин (див.), препарати кори дуба, трави звіробою, листя шавлії та ін., деякі солі та окиси металів - ацетат свинцю, галун (див.), ксероформ (див.) та ін.
В'яжучі засоби призначають при запальних захворюваннях шкіри і слизових оболонок, а також у випадках, коли необхідно захистити чутливі нервові закінчення від впливу подразнюючих факторів: при екземі, гострих дерматитах, опіках, виразках, тріщинах, пролежнях, стоматитах, гінгівітах, ангінах, гастритах, виразці шлунка, при виразкових колітах, ентеритах, проносах.
