Сторінки: 1 2 3

Потяги в нормі і патології

З позицій сучасної клініко-патогенетичної концепції алкоголізму патологічний потяг до алкоголю (ПВА)* відіграє провідну роль у сукупності клінічних та особистісно-психологічних порушень у хворих на алкоголізм на всіх етапах перебігу захворювання (Бокий, Лапін, 1974; Альтшулер, 1981; Алкоголізм, 1983; Валентик, 1984). Незважаючи на це, феноменологія та механізми формування патологічного потягу до алкоголю у ході прогресування захворювання і його зворотного розвитку в періоди ремісій у сучасній літературі висвітлено недостатньо. Виняток становлять окремі клініко-психологічні та фізіолого-біохімічні дослідження так званого вторинного ПВА в рамках «втрати контролю» і потреби в тому, щоб похмелитися в період алкогольного абстинентного синдрому на стадії фізичної залежності від алкоголю (Goodwin, 1981; Lisker, 1982).
Для розуміння механізмів клінічної динаміки алкоголізму одним з ключових питань як з науково-теоретичної, так і з практичної точок зору є аналіз тих варіантів потягу до алкоголю, які виникають у хворих поза сп'яніння і абстинентного синдрому. Потяг до алкоголю виступає в якості головної ознаки психічної залежності від алкоголю (Лібіх, 1963; Ігонін, 1980; Зав'ялов, 1981; Ерышев та ін, 1987; Lisker, 1982). В літературі цей варіант потягу до алкоголю позначають по-різному: первинне, первинно-патологічне, инициальное, психічний і навіть психологічний потяг, маючи на увазі у всіх випадках потяг до алкоголю на психологічному рівні.
Потяг до алкоголю існує як би на двох рівнях і, отже, може бути розглянута у двох аспектах - біологічному і психологічному. У першому випадку потяг до алкоголю є предметом вивчення клінічної наркології, фізіології, біохімії, фармакології. В залежності від ракурсу розгляду в кожній з цих наук потяг до алкоголю, а точніше його біологічний субстрат, буде представлено абсолютно різними феноменами. Їх розгляд не входить у завдання нашої роботи, ні в компетенцію її авторів. Другий аспект - психологічний, тісно пов'язаний з першим, але не виводиться з нього. Вивчення потягу до алкоголю як психологічного феномену являє собою самостійну галузь досліджень, що включає в себе встановлення відмінних ознак (параметрів) потягу до алкоголю на психологічному рівні, вивчення його динамічної та змістовної (смисловий) сторін, дослідження його представленості (психологічної структури) на різних рівнях психічної діяльності (тобто в структурі мотиваційних характеристик особистості, в системі психічних процесів і станів) та визначення його ролі як регулятора поведінки, міри його участі в мотиваційній сфері, свідомості і самосвідомості хворих на різних етапах перебігу хвороби і в період ремісії, а також розроблення класифікації мотиваційних синдромів, в основі яких лежать різні варіанти патологічного потягу до алкоголю.
Першим кроком у вирішенні поставлених питань є аналіз самого поняття «потяг» і вироблення робочого визначення, оскільки, говорячи про потягах, різні автори мають на увазі зовсім різні феномени: від вроджених біологічних інстинктів до ситуативно виникають мотивів. У загальній психології робилися спроби створення концепцій потягів, але в більшості випадків робота не доводилася до кінця, оскільки теоретичний інтерес авторів цих концепцій не спирався на потреби практики. Тому психологія потягів привертала увагу науковців в основному в історико-психологічному аспекті (див.: Обухівський, 1971; Дерябін, 1974). В психопатології і клінічної психіатрії сам феномен потягу не визначається зовсім, а до групи так званих патологічних потягів відносять і ставлять в один ряд явища абсолютно різної природи: від булімію та анорексію до клептоманії і піроманії (див.: Посібник з психіатрії, 1983).
Не претендуючи на остаточне трактування феномену потягів, відзначимо основні відмітні ознаки цього рівня мотивації, що визнаються більшістю дослідників. Зазвичай потяг розглядають як глибинний рівень мотивації, який виступає в ролі первинних мотивів, ще не опосередкованих свідомим цілепокладанням, як початковий етап мотиваційного процесу, що характеризується недостатньою усвідомленістю і предметністю, на зміну якому приходить етап опредмечування потреб, що виступають у формі бажань.

* Оскільки ми розглядаємо патологічний потяг до алкоголю у рамках хронічного алкоголізму, то визначення «патологічне» може бути опущено, і в подальшому ми будемо користуватися також терміном «потяг до алкоголю» (ВА).