Позалікарняна допомога

Позалікарняна допомога - лікувально-профілактична допомога населенню, що надається у поліклініках, амбулаторіях, диспансерах, жіночих консультаціях, на здоровпунктах, станціях швидкої допомоги, пункти невідкладної допомоги, фельдшерсько-акушерських пунктах.
Установи позалікарняної допомоги надають медичну допомогу приходять хворим та хворим на дому. Як і інші види медичної допомоги, позалікарняна допомога в СРСР надавалася безкоштовно.
Однією з основних завдань позалікарняної допомоги є рання діагностика захворювань та їх лікування. Особливе значення має рання діагностика інфекційних захворювань, злоякісних новоутворень. Крім надання лікувальної допомоги, установи позалікарняної допомоги вивчають захворюваність населення, розробляють заходи профілактики хвороб, що вимагає ділового контакту персоналу установ позалікарняної допомоги з підприємствами, установами, навчальними закладами, профспілками, громадськістю. У завдання позалікарняної допомоги входять також експертиза працездатності хворих та їх працевлаштування, забезпечення своєчасної і правильної госпіталізації. Діяльність установ позалікарняної допомоги будується на принципах комплексності, наступності та синтезу лікувальної і профілактичної роботи. Більшість установ позалікарняної допомоги працює за дільничної системі.
Профілактична робота установ позалікарняної допомоги проводиться за трьома основними напрямами. 1. Застосовується диспансерний метод спостереження не тільки за хворими, але і за практично здоровими контингентами (діти, підлітки, вагітні жінки, особи, які працюють на виробництвах з шкідливими умовами праці, та ін). 2. Проводяться протиепідемічні заходи (щеплення, ізоляція інфекційних хворих, спостереження за особами, що були в контакті з інфекційними хворими, та ін). 3. Вивчаються умови праці, побуту та стан здоров'я населення (захворюваність, травматизм, фізичний розвиток, народжуваність і смертність) та розробляються заходи щодо їх поліпшення.
Установи позалікарняної допомоги проводять санітарно-просвітню роботу, організовують громадський актив на допомогу органам і установам охорони здоров'я.
В роботі установ позалікарняної допомоги поряд з лікарями активну участь беруть середні медичні працівники.
Під керівництвом лікарів фельдшера і сестри надають медичну допомогу, активно беруть участь у проведенні профілактичних заходів, ведуть санітарно-просвітню роботу, навчають населення прийомам надання першої допомоги і догляду за хворими. Середній медперсонал виконує лікарські призначення (ін'єкції, масаж та інші маніпуляції) в процедурних кабінетах установ позалікарняної допомоги і вдома, допомагає лікарю на прийомі; веде частину медичної документації.
У сільських місцевостях середній медперсонал пунктів фельдшерського обслуговування в гострих випадках захворювання проводить лікування хворих з наступним направленням хворого до лікаря або викликає лікаря до хворого (див. Амбулаторія, Амбулаторія, Здоровпункт, Консультація, Поліклініка, Сільська лікарська ділянка, Фельдшерсько-акушерський пункт).