Як писав М. І. Мастбаум, лікар повинен уміти володіти своїм словом, але й мовчання його не повинно бути безсловесним.
Поширені серед населення поняття про сутність хвороби часто ґрунтуються на картині далеко зайшли випадків або лише на одному ознаку захворювання: біль в області серця - значить, грудна жаба, тривала невелика температура - туберкульоз і т. д. Негативно позначається сліпа віра і спрощене розуміння даних рентгена і лабораторних досліджень. З точки зору деяких хворих, рентгену не можна не вірити: все видно наскрізь, а лабораторія - арифметика, де двічі по два завжди чотири...
Є чимало абсолютно здорових людей, які вважають, що у них хворе серце, тільки тому, що при рентгенівському дослідженні було виявлено збільшення його розмірів. Якщо б їм пояснити, що, наприклад, так звана гіпертрофія серцевого м'яза зустрічається і у абсолютно здорових людей, то, ймовірно, кількість валеріанової настоянки, продаваної таким «сердечникам», значно скоротилася б.
А скільки людей живе під страхом раку шлунка тільки тому, що при дослідженні шлункового соку було виявлено горезвісні нулі, які можуть залежати і від методики дослідження, і від реакції на введення зонда, і від вікових змін у практично здорової людини.
Відомо також, що деякі люди починають страждати від підвищеного кров'яного тиску після того, як їм стало відомо, що воно підвищено.
Хворі часто люди вразливі і не проти поговорити про свої хвороби. Ще А. П. Чехів підмітив: «Людина любить поговорити про свої хвороби, а між тим це зовсім нецікаве в його житті». Особливо шкідливо відбиваються бесіди пацієнтів між собою в поліклініках, коли нерідко виявляється, що співрозмовник хворіє «точнісінько такою ж хворобою». Іноді при цьому починаються пошуки подібних ознак захворювання, «прислуховування» до них і, нарешті, виявлення їх. Велике значення мають тому написи в деяких лікувальних установах: «Прохання про хворобах один одному не розповідати».
У київській поліклініці № 22 медичні сестри сидять перед лікарським кабінетом, в коридорі. На думку організаторів цього експерименту, з одного боку, створюються передумови кращого контакту лікаря з хворим (немає третьої особи), з іншого, - взято під контроль коридор і обмін корисною інформацією між пацієнтами. Цікаво, що кожній з медсестер у день задають до 80 питань.
Не приховую, що таке ставлення до обміну думками між хворими не є загальноприйнятим. В Японії існують спеціальні клуби для перенесли операцію на шлунку, страждаючих цукровим діабетом, хворобами нирок і т. д. Вважають, що такі об'єднання пацієнтів дисциплінують в частині дотримання ними режиму та лікарських рекомендацій. У чому-то це, ймовірно, й так, але, за моїми спостереженнями, при важких хронічних захворюваннях, особливо прогресуючих, психологічну шкоду від «обміну досвідом» хворих переважає.
