Вторинна профілактика ревматизму

Особливістю перебігу ревматизму у дітей є схильність до повторних атак. Вони найчастіше виникають після перенесеної ангіни або загострення хронічного тонзиліту. Іноді ж повторні атаки у дітей бувають пов'язані з великою навчальної або фізичним навантаженням.
При кожному повторному загостренні ревматичного процесу збільшується небезпека ураження серця, що призводить до стійких порушень з боку клапанів і м'язи серця.
Чи можна попередити розвиток повторної атаки або вона є обов'язковою для кожної дитини, що страждає на ревматизм?
Наші лікарі озброєні науковими основами профілактики ревматизму. Розроблена в нашій країні система профілактичних заходів спрямована на попередження виникнення захворювання (первинна профілактика) та припинення повторних атак (вторинна профілактика).
Діюча система профілактики ревматизму є високоефективною і сприяє різкому зниженню повторних ревматичних атак як у дорослих, так і у дітей.
Вторинна профілактика проводиться на тлі широких оздоровчих заходів, спрямованих на підвищення витривалості й опірності дитячого організму (див. розділ «Первинна профілактика ревматизму»), Але тут велике значення набуває біцилін-медикаментозна профілактика, що здійснюється лікарями поліклінічних установ, які обслуговують дитяче і доросле населення.
В СРСР біциліно-медикаментозну профілактику проводять два рази на рік (навесні і восени) за місцем диспансерного обліку хворих на ревматизм: у дитячих поліклініках, дитячих садах, школах та інших лікувально-профілактичних установах.
Курс профілактики триває 1,5 місяця. Біцилін вводять внутрішньом'язово 1 раз на тиждень. Одночасно призначають на весь період профілактики аспірин з розрахунку 0,1 г на рік життя, але не більше 1,5 г на добу.
Добову дозу ділять на два прийоми: вранці та 1/3 2/3 ввечері.
В організованому колективі: дитячому садку, школі, санаторії діти отримують антиревматичні препарати під контролем медичної сестри.
При проведенні профілактичних курсів на дому необхідно організувати суворий контроль батьків за акуратним прийомом медикаментозних засобів дитиною безперервно протягом усього призначеного терміну.
Перед початком введення біциліну уточнюють переносимість дитиною препаратів пеніциліну.
Непереносимість до медикаментів з'являється у деяких дітей при тривалому застосуванні пеніциліну і виражається в шкірному свербінні, появі кропив'янки, рідше виникають непритомні стану. Про ці явища підвищеної чутливості до антибіотиків необхідно обов'язково повідомити лікаря.
У випадку непереносимості біциліну профілактику ревматизму проводять антиревматическими засобами (аспірин, саліциловий натрій) протягом 6 тижнів.
Біциліно-медикаментозну профілактику необхідно поєднувати з прийомом вітамінів.
При загостренні інфекційного вогнища у дітей з ревматичними вадами серця (або перенесеної в минулому ревматичної атакою) необхідно застосування антиревматичних засобів (аспірин, саліциловий натрій, пірамідон) протягом 2 - 3 тижнів.
Успішне проведення вторинної профілактики вимагає уважного ставлення батьків до дитини і систематичного лікарського спостереження.
Воно здійснюється в нашій країні рядом спеціальних установ: ревматичні кабінети при дитячих поліклініках, ревматологічні відділення в дитячих клініках, лікарнях і кардіоревматологічних диспансерах.
Велике значення в попередженні рецидивів має санаторно-курортне лікування дітей, хворих на ревматизм.