Сторінки: 1 2

Введення

У 1960 р. у Видавництві Ленінградського університету вийшла в світ монографія видатного радянського психолога і психіатра члена-кореспондента АПН СРСР Ст. Н. Мясищева «Особистість і неврози», заклала методологічну основу досліджень особистості у вітчизняній медичній психології. Книга «Особистість і алкоголізм», пропонована читачеві, написана в дусі психологічної школи Ст. Н. Мясищева і присвячена медико-психологічного розгляду однієї з найбільш гострих соціально-медичних проблем.
Постановою ЦК КПРС «ПРО заходи з подолання пияцтва і алкоголізму» від 5 травня 1985 р. визначена програма загальнодержавних заходів, кінцевою метою яких є викорінення алкоголізму та пияцтва з життя радянських людей. Однак зусиль адміністративних органів, системи охорони здоров'я і суспільних організацій, на які робиться поки основний упор, явно недостатньо для вирішення поставлених перед суспільством завдань. В основі заходів повинен бути міцний науковий фундамент. Необхідно проведення комплексних, вільних від тенденційних інтерпретацій досліджень всіх без винятку аспектів алкоголізму як великої медико-біологічної, психологічної і соціальної проблеми в цілях розробки дійсно ефективних заходів попередження алкоголізму, боротьби з ним як із масовим явищем і надання кваліфікованої медичної, психологічної та правової допомоги.
Сучасна психологічна наука і в першу чергу медична психологія не можуть стояти осторонь від вирішення такої важливої задачі (Поляків, 1984). Це визначається як об'єктивної актуальністю проблеми, так і предметом зазначеної наукової дисципліни, яка поряд з іншими проблемами вивчає питання взаємодії та взаємовпливу між особистістю хворого людини і його хворобою при різноманітних нервово-психічних і соматичних розладах, розробляє наукові основи і засоби психологічної допомоги, корекції і компенсації цих порушень.
Систематичні психологічні дослідження алкоголізму, широко поширені в ряді зарубіжних країн, почалися в нашій країні не більше 20 років тому. Тим не менш всупереч існуючій теоретичної та методичної різноплановості накопичений багатий, головним чином емпіричний матеріал, що має як наукову, так і практичну цінність. Наступив новий етап у розвитку психології алкоголізму поставив і нові проблеми. Якщо 15-20 років тому відчувався гострий дефіцит інформації і насамперед фактичних даних, що розкривають психологічні особливості хворих на алкоголізм, то зараз виявляється явний дефіцит нових ідей і концепцій, що пояснюють отримані дані дозволяють застосовувати їх на практиці.
Автори книги не задавалися метою дати вичерпне висвітлення всіх питань обраної теми. Мабуть, це неможливо, враховуючи величезний потік робіт, виконаних у цьому напрямку в СРСР і за кордоном в останні роки. Було поставлено завдання, спираючись на уявлення про особистість, покладені в основу вітчизняної медичної психології, провести клініко-психологічний аналіз основних, найбільш надійних емпіричних даних, накопичених в області вивчення особистісно-психологічних особливостей хворих алкоголізмом, і показати можливі шляхи використання матеріалів досліджень в практичних цілях.
Дієвим стимулом до розробки поставлених у книзі питань були і залишаються потреби різних сфер соціальної практики: клінічної, консультативної, педагогічної, правоохоронної та ін., де пошук нових форм подолання алкоголізму «пробуксовує» внаслідок недостатньої розробленості способів оцінки та аналізу особистості хворих на алкоголізм і поки невисокої ефективності їх лікування та реабілітації. По суті головною практичною метою проведених досліджень є подальша розробка наукових основ психодіагностики та психологічної допомоги хворим на алкоголізм.