Одним з важливих показників, що характеризують стан здоров'я, є захворюваність з тимчасовою втратою працездатності. За даними V. Marsch (1971), тимчасова непрацездатність в США «питущих» в 4 рази довший, ніж «непитущих», а алкоголізм стоїть на четвертому місці серед причин непрацездатності. З причин, пов'язаних з алкоголізмом, суспільство втрачає близько 30 млн. робочих днів у році. Захворюваність з непрацездатністю більше тижня хворих алкоголізмом в 2 рази вище, ніж непитущих, як зазначає статистика телефонної компанії «Белл» у США.
На пряму залежність тимчасової непрацездатності від вживання алкоголю вказує К. А. Каменков (1967), підкреслюючи, що підгрупа «непомірковано питущих» має порівняно високі коефіцієнти захворюваності по відношенню до «п'є рідко». Ця ж підгрупа має і найменший «індекс здоров'я».
Ф. X. Зінгер і В. І. Ясинський (1969) помічають, що серед неболевших шахтарів, не вживають алкогольні напої, було 12%, а серед часто хворіли - тільки 6,9%. У осіб, що не вживали алкоголь, рідше зустрічалися захворювання органів дихання, вуха, горла, носа, випадки травматизму. Багато які перебувають на обліку з приводу захворювань органів травлення (хронічний гастрит, виразкова хвороба шлунка) і заявили, що вони не вживають алкоголь, в минулому пили часто і багато.
В роботі К. А. Отдельновой (1969), присвяченій вивченню стану здоров'я тривало і часто хворіючих на заводі «Червоний пролетар», а також у роботі В. П. Вовк (1972), вивчала захворюваність робітників Центрального гірничо-збагачувального комбінату Криворізького залізорудного басейну, встановлено зв'язок між частотою вживання алкоголю і кількістю осіб або питомою вагою групи тривало і часто хворіючих.
Н. В. Гаврилов та співавт. (1969) відзначають суттєвий вплив на стан здоров'я і, зокрема, на захворюваність з тимчасовою втратою працездатності такого соціального фактора, як зловживання алкоголем. За їх даними, захворюваність з тимчасовою непрацездатністю майже в 2 рази вище у робітників, які вживають алкоголь систематично й багато, ніж у не вживають його осіб тих же виробничо-технічних професій. Аналогічні результати отримані В. Р. Антроповой (1969), вивчала захворюваність з тимчасовою втратою працездатності робітників Свердловського інструментального заводу. За даними С. П. Кузиною (1971), серед чоловіків - кадрових робітників-машинобудівників Хабаровська, часто вживали алкоголь, випадки захворювань і виробничого травматизму реєструються в 2 рази частіше в порівнянні з помірно вживають алкоголь робітниками.
Проведене на Ярославському шинному заводі дослідження виявило важливу роль тривалості і частоти вживання алкоголю у виникненні патології органів травлення, дихання і серцево-судинної системи, причому простежується чітка залежність захворюваності від частоти вживання алкоголю [Чулков П. А., 1972]. До аналогічних висновків приходить Ст. Л. Анохін (1970, 1976), вивчав вплив невиробничих факторів на захворюваність з тимчасовою втратою працездатності робітників Воронезького заводу синтетичного каучуку.
М. В. Мальковець (1973) на прикладі робочих Мінського автомобільного заводу встановила, що робітники, які зловживають алкоголем, втрачають працездатність частіше у випадках на 14,1% і в днях непрацездатності на 12,4% порівняно з які вживають спиртні напої помірно.
Дані В. П. Сербіна (1973) свідчать про те, що захворюваність з тимчасовою втратою працездатності, а також захворюваність нервово-психічними і шлунково-кишковими хворобами були значно вище в осіб, які вживають багато алкоголю, ніж у осіб, які не вживають його.
Проведене О. П. Чекайдой (1974) вивчення захворюваності з тимчасовою втратою працездатності на групі робітників, що зловживають алкоголем, дозволило виявити в ній ряд особливостей у зв'язку з деякими соціально-гігієнічними умовами. Однією з особливостей захворюваності з тимчасовою втратою працездатності (як і загальної захворюваності) досліджуваного контингенту з'явився частий травматизм (23,4 випадку і 347,3 дня непрацездатності на 100 працюючих), який займає друге місце (після простудних захворювань) в структурі захворюваності по числу випадків і днів непрацездатності. Близько 70% всіх травм отримано в побуті. Середня тривалість одного випадку побутової травми (15,7 дня) більше, ніж виробничої (12,8 дня). Це вказує на більшу тяжкість побутових травм. Третє місце за кількістю випадків зайняли хвороби периферичної нервової системи (11,7 на 100 працюючих), четверте - хвороби серця і судин (9,8 на 100 працюючих).
Сторінки: 1 2
