Висновок

Проблема боротьби з алкоголізмом сьогодні в центрі уваги. Обумовлено це тим, що, з одного боку, завдання, які стоять сьогодні перед нашим суспільством, можуть бути вирішені за умови подолання пияцтва і алкоголізму, а з іншого - тим, що в суспільстві складаються передумови для серйозного просування по шляху боротьби з алкоголізмом.
До пошуків вирішення проблеми залучені значні наукові сили. Інтенсивні наукові дослідження дозволяють просуватися вперед і одночасно розкривають все нові грані, показують величезну складність проблеми алкоголізму. Можна з упевненістю сказати, що заходи, спрямовані на утвердження тверезого способу життя, створення обстановки нетерпимості до пияцтва, а принесли вагомі результати. Протягом 1985 і 1986 рр. споживання алкоголю в СРСР скоротилася наполовину, а в першому кварталі 1987 р., за даними ЦСУ СРСР продаж вино-горілчаних виробів в порівнянні з тим же періодом минулого року скоротилася (у порівнянних цінах) на 30% (табл. 9).

Таблиця 9. Продаж алкоголю в I кварталі 1987 р.
Вид алкогольних виробів Обсяг продажу, млн. дал У % до відповідного періоду 1986 р.
I квартал у тому числі березень I квартал у тому числі березень
Горілка та лікеро-горілчані вироби
Вино
Шампанське
Коньяк
Пиво
30,0
36,7
4,5
2,0
103,3
10,4
13,5
1,7
0,7
37,4
66
60
110
93
83
69
69
117
92
89

Наслідком цього стали поліпшення цілого ряду соціально-економічних та медичних показників, зниження рівня злочинності, морального оздоровлення атмосфери у суспільстві. За даними Міністерства охорони здоров'я СРСР, 1986 р. був відсутній ріст захворюваності алкоголізмом (а протягом багатьох років така тенденція існувала), різко зменшувалася кількість алкогольних психозів (на 24%), зменшувалася кількість алкогольних отруєнь (на 32%).
Однак масштаб проблеми залишається дуже серйозним. У 1987 р. на обліку перебувало понад 4,5 млн. хворих на алкоголізм, з них 532 тис. чоловік було взято на облік в 1986 р. Загальна ж кількість хворих на алкоголізм в нашій країні становить, на думку вчених, близько 7 млн. осіб. Крім того, на кожного хворого припадає 3-4 зловживають алкоголем, середня тривалість життя яких, за даними ВООЗ, становить 46 років.
І все ж, за підрахунками вчених, тільки за перший рік боротьби з пияцтвом і алкоголізмом вдалося зберегти близько 100 тис. життів і знизити загальну смертність населення з 10,6 до 9,8 на 1 тис. населення. Є послаблення і відступу від цієї боротьби в окремих регіонах при потуранні місцевих органів. Зокрема, набуло поширення самогоноваріння, але це і наслідок надмірно швидкого скорочення продажу спиртного.
Сучасні дослідження алкоголізму поки ставлять більше запитань, ніж дають відповідей. Незважаючи на явний прогрес у фундаментальних дослідженнях, вивченні біологічних основ алкоголізму, багато найважливіші ланки патогенезу ще не встановлені. Все ж уявляється, що одним з пріоритетних напрямків роботи на найближчий період буде поглиблена розробка основних положень катехоламінової концепції патогенезу алкоголізму.
Істотний розкид експериментальних даних і реальне різноманіття клінічних варіантів алкоголізму завжди ускладнювали дослідникам спроби побудови чітких гіпотез і концепцій. Дане перешкода в чому знімається в рамках розробляються протягом ряду років уявлень про роль конституціональних преморбідних типологічних особливостей у формуванні та клінічній динаміці алкоголізму. Принципово важливим у зв'язку з цим є положення про те, що конституціональні типологічні особливості хворого є один з патогенетичних факторів захворювання.
Враховуючи, що сучасні діагностичні методи не цілком задовольняють дослідників, не виключено, що ці положення можуть надалі послужити основою для створення більш надійних і чутливих методів діагностики хронічної алкогольної інтоксикації і алкоголізму.
На основі сучасних патогенетичних і клінічних уявлень цілком реальний і пошук більш ефективних засобів і методів лікування алкоголізму. Важко розраховувати на те, що найближчим часом вдасться знайти такий препарат, який опинився б в змозі повністю зруйнувати хибні крути патогенезу алкоголізму і тим самим забезпечити повне одужання. Сьогодні стратегічна мета розробки і застосування різних препаратів при лікуванні алкоголізму полягає в досягненні тверезості - по суті практичного одужання, що базується на абсолютному припинення вживання алкоголю хворим. У зв'язку з цим найбільш перспективною є розробка нових методів і засобів, що діють на вже встановлені ланки патогенезу алкоголізму. Ілюстрацією продуктивності такого реалістичного підходу може служити використання в клініці таких високоефективних препаратів, як стимулятори пресинаптичних дофамінових рецепторів, а також нейропептиди. Не викликає сумнівів і те, що поглиблення патогенетичних уявлень створить принципово нові можливості для підвищення ефективності терапії алкоголізму.
Резерв підвищення ефективності лікування хворих на алкоголізм бачиться і посилення комплексного підходу до лікування. Застосування різних терапевтичних методів, медикаментозних і немедикаментозних, специфічних і неспецифічних, дозволяє одночасно впливати на різні ланки патогенезу і веде до поліпшення результатів лікування.
В даний час найменш дослідженою областю є профілактика алкоголізму. Доводиться констатувати, що аж до останніх років глибокі систематизовані дослідження профілактики алкоголізму були відсутні, а нечисленні дослідження велися фрагментарно і непослідовно. Тому сьогодні обговорюються головним чином загальні підходи до профілактики алкоголізму. Разом з тим, очевидно, даний напрямок наукового пошуку найбільш перспективно, пріоритетно і вимагає максимальної уваги.
Складність тут бачиться в тому, що головний масив заходів з первинної профілактики алкоголізму повинен здійснюватися медиками в тісній співдружності з представниками інших дисциплін, що пов'язано з подоланням різного роду міжвідомчих бар'єрів, пошуком спільної мови і реальним об'єднанням зусиль.
Зрештою, коли суспільство стикається з будь-якою масштабною проблемою, а подолання пияцтва і алкоголізму - одна з таких проблем, успіх багато в чому визначається тим, наскільки вдасться скоординувати зусилля і зосередити їх на найважливіших напрямках. Об'єктивні передумови і умови для цього у нас існують. Отже, за справу.