Проблема боротьби з алкоголізмом сьогодні в центрі уваги. Обумовлено це тим, що, з одного боку, завдання, які стоять сьогодні перед нашим суспільством, можуть бути вирішені за умови подолання пияцтва і алкоголізму, а з іншого - тим, що в суспільстві складаються передумови для серйозного просування по шляху боротьби з алкоголізмом.
До пошуків вирішення проблеми залучені значні наукові сили. Інтенсивні наукові дослідження дозволяють просуватися вперед і одночасно розкривають все нові грані, показують величезну складність проблеми алкоголізму. Можна з упевненістю сказати, що заходи, спрямовані на утвердження тверезого способу життя, створення обстановки нетерпимості до пияцтва, а принесли вагомі результати. Протягом 1985 і 1986 рр. споживання алкоголю в СРСР скоротилася наполовину, а в першому кварталі 1987 р., за даними ЦСУ СРСР продаж вино-горілчаних виробів в порівнянні з тим же періодом минулого року скоротилася (у порівнянних цінах) на 30% (табл. 9).
Вид алкогольних виробів | Обсяг продажу, млн. дал | У % до відповідного періоду 1986 р. | ||
I квартал | у тому числі березень | I квартал | у тому числі березень | |
Горілка та лікеро-горілчані вироби Вино Шампанське Коньяк Пиво |
30,0 36,7 4,5 2,0 103,3 |
10,4 13,5 1,7 0,7 37,4 |
66 60 110 93 83 |
69 69 117 92 89 |
Наслідком цього стали поліпшення цілого ряду соціально-економічних та медичних показників, зниження рівня злочинності, морального оздоровлення атмосфери у суспільстві. За даними Міністерства охорони здоров'я СРСР, 1986 р. був відсутній ріст захворюваності алкоголізмом (а протягом багатьох років така тенденція існувала), різко зменшувалася кількість алкогольних психозів (на 24%), зменшувалася кількість алкогольних отруєнь (на 32%).
Однак масштаб проблеми залишається дуже серйозним. У 1987 р. на обліку перебувало понад 4,5 млн. хворих на алкоголізм, з них 532 тис. чоловік було взято на облік в 1986 р. Загальна ж кількість хворих на алкоголізм в нашій країні становить, на думку вчених, близько 7 млн. осіб. Крім того, на кожного хворого припадає 3-4 зловживають алкоголем, середня тривалість життя яких, за даними ВООЗ, становить 46 років.
І все ж, за підрахунками вчених, тільки за перший рік боротьби з пияцтвом і алкоголізмом вдалося зберегти близько 100 тис. життів і знизити загальну смертність населення з 10,6 до 9,8 на 1 тис. населення. Є послаблення і відступу від цієї боротьби в окремих регіонах при потуранні місцевих органів. Зокрема, набуло поширення самогоноваріння, але це і наслідок надмірно швидкого скорочення продажу спиртного.
Сучасні дослідження алкоголізму поки ставлять більше запитань, ніж дають відповідей. Незважаючи на явний прогрес у фундаментальних дослідженнях, вивченні біологічних основ алкоголізму, багато найважливіші ланки патогенезу ще не встановлені. Все ж уявляється, що одним з пріоритетних напрямків роботи на найближчий період буде поглиблена розробка основних положень катехоламінової концепції патогенезу алкоголізму.
Істотний розкид експериментальних даних і реальне різноманіття клінічних варіантів алкоголізму завжди ускладнювали дослідникам спроби побудови чітких гіпотез і концепцій. Дане перешкода в чому знімається в рамках розробляються протягом ряду років уявлень про роль конституціональних преморбідних типологічних особливостей у формуванні та клінічній динаміці алкоголізму. Принципово важливим у зв'язку з цим є положення про те, що конституціональні типологічні особливості хворого є один з патогенетичних факторів захворювання.
Враховуючи, що сучасні діагностичні методи не цілком задовольняють дослідників, не виключено, що ці положення можуть надалі послужити основою для створення більш надійних і чутливих методів діагностики хронічної алкогольної інтоксикації і алкоголізму.
На основі сучасних патогенетичних і клінічних уявлень цілком реальний і пошук більш ефективних засобів і методів лікування алкоголізму. Важко розраховувати на те, що найближчим часом вдасться знайти такий препарат, який опинився б в змозі повністю зруйнувати хибні крути патогенезу алкоголізму і тим самим забезпечити повне одужання. Сьогодні стратегічна мета розробки і застосування різних препаратів при лікуванні алкоголізму полягає в досягненні тверезості - по суті практичного одужання, що базується на абсолютному припинення вживання алкоголю хворим. У зв'язку з цим найбільш перспективною є розробка нових методів і засобів, що діють на вже встановлені ланки патогенезу алкоголізму. Ілюстрацією продуктивності такого реалістичного підходу може служити використання в клініці таких високоефективних препаратів, як стимулятори пресинаптичних дофамінових рецепторів, а також нейропептиди. Не викликає сумнівів і те, що поглиблення патогенетичних уявлень створить принципово нові можливості для підвищення ефективності терапії алкоголізму.
Резерв підвищення ефективності лікування хворих на алкоголізм бачиться і посилення комплексного підходу до лікування. Застосування різних терапевтичних методів, медикаментозних і немедикаментозних, специфічних і неспецифічних, дозволяє одночасно впливати на різні ланки патогенезу і веде до поліпшення результатів лікування.
В даний час найменш дослідженою областю є профілактика алкоголізму. Доводиться констатувати, що аж до останніх років глибокі систематизовані дослідження профілактики алкоголізму були відсутні, а нечисленні дослідження велися фрагментарно і непослідовно. Тому сьогодні обговорюються головним чином загальні підходи до профілактики алкоголізму. Разом з тим, очевидно, даний напрямок наукового пошуку найбільш перспективно, пріоритетно і вимагає максимальної уваги.
Складність тут бачиться в тому, що головний масив заходів з первинної профілактики алкоголізму повинен здійснюватися медиками в тісній співдружності з представниками інших дисциплін, що пов'язано з подоланням різного роду міжвідомчих бар'єрів, пошуком спільної мови і реальним об'єднанням зусиль.
Зрештою, коли суспільство стикається з будь-якою масштабною проблемою, а подолання пияцтва і алкоголізму - одна з таких проблем, успіх багато в чому визначається тим, наскільки вдасться скоординувати зусилля і зосередити їх на найважливіших напрямках. Об'єктивні передумови і умови для цього у нас існують. Отже, за справу.